Reviews

Hunting Adeline by H.D. Carlton

Only show reviews with written explanations

kaylalaquiere's review against another edition

Go to review page

5.0

You need therapy, you need therapy, we all need therapy

hmw1020's review against another edition

Go to review page

adventurous challenging dark emotional hopeful mysterious sad tense fast-paced

Plot- or character-driven? Plot
Strong character development? Yes
Loveable characters? Yes
Diverse cast of characters? No
Flaws of characters a main focus? No

3.0

This seemed extremely rushed at the end. I was hoping for more complexities but it was just like how the good guy walks away from an explosion and that was it. Didn't like how MMC was never self aware of the mental damage he did to the FMC. It's literally just stockholm and white knight syndrome.

daedae886's review against another edition

Go to review page

1.0

DNF

I could not finish… I liked the first but this one was too much for me. Amazing author and I will recommend H.D. Carlton, however this book is just not for me.

nholdenarendt's review against another edition

Go to review page

dark emotional tense medium-paced

Plot- or character-driven? A mix
Strong character development? Yes
Loveable characters? It's complicated
Diverse cast of characters? It's complicated
Flaws of characters a main focus? Yes

5.0

aflinn29's review against another edition

Go to review page

5.0

Loved this series. This book definitely took me longer to get through due to the dark nature of thr beginning of the book. However, I think it was necessary to get to the ending!

anatrnd's review against another edition

Go to review page

1.0

ця книжка - crime against humanity. по-перше, через очевидні речі (аб'юз, зґвалтування і тд, але про це трошки пізніше). по-друге, ВОНА ЖАХЛИВО НУДНА.

не знаю, як це правильно сформулювати, я так само поставила 1 зірочку і першій частині, але її хоча б було не нудно читати. закінчила історію буквально за 2 вечори, а цю розтягувала десь тиждень. половину книжки можна було легко викинути, бо вона занадто затягнута. після того, як Аделайн рятують з рабства (не кажіть, що спойлер, бо ну ніби це не очевидно було), відбуваються буквально десь 3 важливі події, а все решта - розмазування тексту

поки Аделайн була в рабстві, з одного боку, сюжет став цікавішим (порівняно з першою частиною), бо описано атмосферно (?), маю на увазі, що дійсно відчуваєш весь жах, через який проходять жертви. а з іншого боку, авторка вставляє детальні сцени зґвалтувань шоб шо? вони не несуть жодної користі, таке враження, ніби їй просто потрібно було прописати хоча б якісь сцени сексу, бо Зейд ж не поряд з Аделайн

читати розділи від лиця Зейда було ще нудніше і крінжовіше, ніж в попередній книжці. особливо, поки Аделайн була в рабстві, тому що в його розділах майже нічого не відбувалось. в другій половині книжці ця проблема почалась вже у всіх розділах, бо в povs і Адді, і Зейна була величезна кількість ниття, одних і тих самих заїжджених фраз по колу, і крінжових та місцями огидних сцен сексу

пам'ятаєте сцену зґвалтування пістолетом у першій книжці? в другій Адді вже добровільно запихає в себе руками Зейда рукоятку ножа. оце прогрес у стосунках, правда? і це я вже не згадую те, що це Зейд так радить їй спробувати побороти травми, які дівчина отримала у рабстві. так, не похід до психотерапевта чи щось типу цього, а запхати у себе руками токсичного бойфренда ніж, тому що він вже хоче нарешті знову займатись сексом

крім цього всього, читати цю історію ще й складно, бо обидва pov максимально нездорові: сталкер, ґвалтівник і просто аб'юзер, який шукає собі виправдання, і його жертва, яка застрягла в цих аб'юзивних стосунках, але переконує себе, що це нормально. безліч разів повторюються різними словами одні і ті самі фрази. наприклад, Зейд навіть сам зізнається декілька разів Адді, що ну, так, сталкерити і ґвалтувати тебе пістолетом було погано, але я просто хотів відразу показати тобі свою темну сторону, щоб ти знала, який я насправді

по-перше, Аделайн його про це взагалі не просила. вона не була в ньому зацікавлена. вона купу разів зверталась в поліцію (а він тим часом знищував її заяви). та почнемо з того, що вона його навіть не знала. є різниця між (не вірю, що це кажу) Крістіаном Ґреєм, наприклад, (який познайомився з Анастейшею, розказав про червону кімнату, показав список всіх своїх кінків, тобто максимально розказав все дівчині, щоб вона вирішила, чи дійсно хоче цього) і Зейдом, незнайомцем, який вирішив переслідувати, морально травмувати (як у сексуальному плані, так і коли він надіслав їй руки вбитого хлопця) і ґвалтувати дівчину

по-друге, тобто його темна сторона - це бажання сталкерити і ґвалтувати дівчат? не те, що він пов'язаний з викраденням людей і сексуальним рабством (тобто рятує звідти жертв), а саме незаконні та дуже травматичні дії? Зейд – ґвалтівник, який шукає собі виправдання тим, що ніби він вирішив відразу показати дівчині, який він, але насправді (повторюсь, бо чомусь деякі дівчата продовжують його романтизують) ВІН – ҐВАЛТІВНИК, який повинен сидіти у в'язниці до кінця життя, як мінімум, за зґвалтування героїні пістолетом (все решта я вже навіть не згадую), і жодні його частково позитивні речі типу врятування людей не змінюють цей факт. люди не чорні/білі, і так, навіть ґвалтівники, серійні вбивці, скул шутери і тд, швидше за все, робили колись щось добре у житті, але це ніяким чином не стирає чи виправдовує їхні жахливі вчинки

Аделайн: You're no different, right? You've forced yourself on me before, remember? Taken from me, stolen from me. What makes you different, huh?

при всьому цьому Аделайн сама усвідомлює, що Зейд робив їй боляче, що вона його боїться і тд, але намагається виправдати цього сталкера навіть у свої голові. це буквально одна з ознак токсичних і аб'юзивних стосунків, коли жертва не хоче вірити, що її партнер - аб'юзер. дівчина декілька разів намагається хоча б спробувати якось протистояти Зейду, але він поводиться, як звичайний маніпулятор з фразами типу ти моє серце, я належу тобі, хочеш вбий мене, бо я не зможу жити без тебе. і вишенька на торті після однієї з таких спроб Адді:

Зейд: Never again, Adeline. I could take you pushing me away when you were still discovering how you felt for me. But not anymore. That was your list time. Understand?

крім оцих дешевих маніпуляцій, що він не зможе жити без неї, Зейд ще й маніпулює Адді її зізнаннями в коханні і вагітністю. десь на 90% книжки під час сцени сексу, коли він вже майже *увійшов* в дівчину, Зейд натякає, що витягнув її спіраль, поки та спала, і (не хочу зараз шукати цитату, тому перекажу своїми словами, вибачте) питає, чи вагітність від нього змусить Аделайн залишитись з ним назавжди. до кінця книжки залишалось 50 сторінок. здавалось б, до цього моменту стосунки у героїв мали б стати хоч більш-менш нормальними? але ні, це не про цю дилогію. крім того, після сцени сексу в нас далі геніальний діалог:

Зейд: I didn't take out your IUD. (який дотепний, правда?)
Адді: Then what the fuck was all that? What the shit, Zade? (я такими питаннями вже 2 книжки задаюсь, бо це піздєц)
Зейд: I needed to be sure you're 100% in this with me. A baby is the only thing that could permanently tie your life with me. Legally. Ethically... I'll always be in your life, whether you know I am or not.

якщо у персонажки Адді є хоч якийсь розвиток (а точніше, деградація персонажа), бо з впевненої, успішної авторки вона перетворюється у жертву аб'юзивних стосунків, то Зейд ніяк не прогресує, не змінюється, нічого. причому за дві книжки нам так і не пояснюють, чому він такий ~~йобнутий~~, бо він розказує, що в нього було нормальне дитинство і тд. тобто він жахливий персонаж просто так, але авторка його романтизує, ну бо це ж так сексуально, коли дівчину переслідують, ґвалтують і газлайтять, правда? прочитайте краще ром-ком [b:The Flatshare|36478784|The Flatshare|Beth O'Leary|https://i.gr-assets.com/images/S/compressed.photo.goodreads.com/books/1552471375l/36478784._SY75_.jpg|58189559], наприклад, бо там навіть менш аб'юзивні стосунки Бет О'Лірі чомусь не романтизує

фінал просто ніякий. розтягувати 200 сторінок ні про шо, щоб закінчити все сценою сексу і невиразним епілогом. не здивуюсь, якщо буде ще й спін-офф про Сибіл, бо недарма ж

Spoiler

вона зникла кудись на 3 місяці з тим хлопцем

. і, до речі, Сибіл була просто зайвою у цій частині, крінжова персонажка, яка взагалі ніяк не вписувалася, а лише продовжувала розтягувати історію на додаткові сторінки

загалом, це, напевно, найгірша серія, яку я коли-небудь читала. навіть якщо викинути оці романтизовані аб'юзивні стосунки, то у нас все одно залишаються максимально тупий сюжет у першій книжці і максимально нудний сюжет у другій. а, крім цього всього, у нас ще й ніякі персонажі, як основні (у яких, по суті, жодного character development і відсутність мозку), так і другорядні (не прописаний буквально ніхто, крім Ріо, але і то про нього згадали десь тричі після рабства), ну і жахливі сцени сексу, які здебільшого взагалі непотрібні. це дуже поганий фанфік, який став популярним лише завдяки величезній кількості тригерів, які зацікавили людей, бо таке нечасто зустрінеш

скиньтесь мені на терапію або хоча б заведіть на якусь каву, будь ласка, бо я реально ледве пережила цю серію, i survived the great war, and i'm not even exaggarating