Reviews with content warning for Suicide attempt - The Rules of Attraction

Reviews tagging 'Suicide attempt'

The Rules of Attraction by Bret Easton Ellis

7 reviews

ro_lux's review against another edition

Go to review page

dark emotional sad medium-paced

Plot- or character-driven? Character
Strong character development? No
Loveable characters? No
Diverse cast of characters? No
Flaws of characters a main focus? Yes

4.0

Content Warnings

phistasha's review against another edition

Go to review page

sad slow-paced

Plot- or character-driven? Character
Strong character development? No
Loveable characters? No
Diverse cast of characters? No
Flaws of characters a main focus? No

0.75

я знаю брета істона елліса не як письменника культового роману «Американський психопат», а як передусім того, кому донна тартт присвятила «Таємна історія», тому авжеж я сподівалась, що його романи мені сподобаються, але…

…чому?! що мені треба зрозуміти з роману, який оповідає з різних перспектив про те, як студенти у нью йорку весь час нюхають траву та сплять одне з одним. я спробую по памʼяті описати персонажів, але вони всі однакові, бо тільки те й роблять, що курять, бухають і нюхають гидоту всяку.

сін: бі, нічого не робить, дуже імпульсивно змінює свої рішення щодо стосунків, намагався себе вбити але незрозуміло чому. історію його сім’ї недорозкрили, було б принаймні цікаво дізнатися про його батька абощо, а то сін все скаржиться і злиться на всіх, але автор ніяк не пояснює за цим причину.

пол: теж бі, мені сподобався епізод, коли він приїзжав до своєї матері і все; намагався деякий час вести «серйозні» стосунки з сіном, але будьмо чесними, хто в цій історії взагалі знає, що таке стосунки.

лорен: сприймала секс, як вирішення своїх проблем (escapism) але врешті решт він сам перетворився на проблему; закохана у віктора, весь час маніакально чекала на звістки від нього.

віктор: а він буквально х*й поклав на лорен і взагалі про неї забув, тільки те й робив що їхав з місця на місце, де напивався та нанюхувався усього.

ще була джуді, подружка лорен, про яку майже нічого не розказали, а інших я вже й забула. кінцівки конкретної немає, прогресу теж ні. як я зрозуміла брет істон еліс намагався змалювати портрет ньюйоркських студентів 80их років, але єдине, що його відрізняє від студентів 90их чи нульових, це інша музика, а так що студенти раніше, що зараз, теж курять, пʼють і вживають наркотики. єдине, що мені сподобалось, це згадка про мої улюблені гурти з 80их по типу the smiths чи the cure.

Content Warnings