Scan barcode
goroshyna's review against another edition
challenging
reflective
slow-paced
- Plot- or character-driven? A mix
- Strong character development? Yes
- Loveable characters? No
- Diverse cast of characters? It's complicated
- Flaws of characters a main focus? Yes
2.0
Значить, спочатку я думала, що вгадала напрямок, у якому буде рухатися історія, і сама себе переконала, що варто лише перечекати нудні моменти, як почнеться найцікавіше. На жаль.
Мене зацікавила філософська складова, але, як виявилося, вона наполовину складається з розжовування однієї й тієї самої теми знову й знову. Решта філософських розмов не має жодного практичного застосування, що підкреслюється фізичною віддаленістю героїв від світу. Я всіляко підтримую спроби наративно передати перебування героїв ніби як поза часом, але розтягування роману на сімсот сторінок для мене лише перетворило історію на безкінечну жуйку, яка під кінець геть викликає лише відразу.
Море різношерстої русні теж не покращило мій досвід із «Зачарованою горою». Проте я помітила, що Манн асоціює Росію більше із Азією, ніж із Європою, можливо пов'язуючи Азію з дикістю та нецивілізованістю (yikes).
Ще одним фактором, що зіпсував мені читання, став нерівномірний темп оповідання. Манн аж до самого фіналу продовжує вводити нових персонажів, які навіть не відіграють значної ролі, а буквально на останніх сторінках кидає в читачів неочікуваними подіями та на цьому незграбно обриває роман.
Мені не сподобалося.
Мене зацікавила філософська складова, але, як виявилося, вона наполовину складається з розжовування однієї й тієї самої теми знову й знову. Решта філософських розмов не має жодного практичного застосування, що підкреслюється фізичною віддаленістю героїв від світу. Я всіляко підтримую спроби наративно передати перебування героїв ніби як поза часом, але розтягування роману на сімсот сторінок для мене лише перетворило історію на безкінечну жуйку, яка під кінець геть викликає лише відразу.
Море різношерстої русні теж не покращило мій досвід із «Зачарованою горою». Проте я помітила, що Манн асоціює Росію більше із Азією, ніж із Європою, можливо пов'язуючи Азію з дикістю та нецивілізованістю (yikes).
Ще одним фактором, що зіпсував мені читання, став нерівномірний темп оповідання. Манн аж до самого фіналу продовжує вводити нових персонажів, які навіть не відіграють значної ролі, а буквально на останніх сторінках кидає в читачів неочікуваними подіями та на цьому незграбно обриває роман.
Мені не сподобалося.
Content Warnings
Graphic: Suicide, Terminal illness, and Death
Moderate: Misogyny and War
stinekristin's review against another edition
challenging
funny
reflective
sad
slow-paced
- Plot- or character-driven? Character
- Strong character development? It's complicated
- Loveable characters? Yes
2.5
Content Warnings
Moderate: Suicide, Death, and Terminal illness
ekfmef's review against another edition
challenging
mysterious
reflective
slow-paced
4.0
Wauw wat een boek. Vijf sterren voor het verhaal, vier sterren voor de vertaling.
Zoals veel boeken uit dit tijdperk zoekt het naar een antwoord op het probleem van het lijden. Dat krijgen we niet echt geloof ik. Des te meer heeft dit boek iets te zeggen over ziekte en gezondheid en hoe ondoorgrondelijk ver die twee van elkaar verwijderd zijn. Blijkbaar bedoelde de schrijver het als kritiek op het sanatoriumleven maar ik lees er vooral in terug hoe je je als gezond persoon niet kan voorstellen hoe iemand akkoord kan gaan met een leven dat bestaat uit rusten in plaats van deelnemen aan de maatschappij. Het is geen gebrek aan een vlammende persoonlijkheid maar de ziekte die dit eist...
Het is ook interessant om de paralellen te zien met hoe we vandaag de dag omgaan met ziekten die we niet begrijpen. Het kuurschema lijkt verdacht veel op de paramedische herstelzorg bij long covid...
Dit soort boeken vereisen flink wat voorkennis om er echt van te kunnen genieten. Maar het zou wel mooi zijn als er geen C2 niveau Frans nodig zou zijn om een Nederlands boek te lezen... De belangrijkste dialoog in het boek is onvertaald gelaten en alleen per toeval ontdekte ik dat de vertaling achterin stond. Maar dat leest niet zo prettig, telkens heen en weer bladeren omdat er af en toe ook een paar Nederlandse alinea's tussen zitten.
Daarnaast is het echt niet consistent, aan de ene kant mensen laten vragen om een timbre-poste (google vertelde me dat dat een postzegel is?) maar daarna ondernemen ze een shopping wandeling?
Zoals veel boeken uit dit tijdperk zoekt het naar een antwoord op het probleem van het lijden. Dat krijgen we niet echt geloof ik. Des te meer heeft dit boek iets te zeggen over ziekte en gezondheid en hoe ondoorgrondelijk ver die twee van elkaar verwijderd zijn. Blijkbaar bedoelde de schrijver het als kritiek op het sanatoriumleven maar ik lees er vooral in terug hoe je je als gezond persoon niet kan voorstellen hoe iemand akkoord kan gaan met een leven dat bestaat uit rusten in plaats van deelnemen aan de maatschappij. Het is geen gebrek aan een vlammende persoonlijkheid maar de ziekte die dit eist...
Het is ook interessant om de paralellen te zien met hoe we vandaag de dag omgaan met ziekten die we niet begrijpen. Het kuurschema lijkt verdacht veel op de paramedische herstelzorg bij long covid...
Dit soort boeken vereisen flink wat voorkennis om er echt van te kunnen genieten. Maar het zou wel mooi zijn als er geen C2 niveau Frans nodig zou zijn om een Nederlands boek te lezen... De belangrijkste dialoog in het boek is onvertaald gelaten en alleen per toeval ontdekte ik dat de vertaling achterin stond. Maar dat leest niet zo prettig, telkens heen en weer bladeren omdat er af en toe ook een paar Nederlandse alinea's tussen zitten.
Daarnaast is het echt niet consistent, aan de ene kant mensen laten vragen om een timbre-poste (google vertelde me dat dat een postzegel is?) maar daarna ondernemen ze een shopping wandeling?
Content Warnings
Graphic: Suicide and Medical trauma
More...