3.99 AVERAGE


What an emotional and thrilling ride, holy hell, I cannot explain how relatable Punpun in very weird ways. I need to get the next one as soon as possible.

Eu não sei falar pq, mas eu amei essa história!
dark emotional sad medium-paced
Plot or Character Driven: Character
Strong character development: Complicated
Loveable characters: No
Diverse cast of characters: Complicated
Flaws of characters a main focus: Yes
dark emotional reflective sad medium-paced
Plot or Character Driven: Character
Strong character development: Complicated
Loveable characters: Complicated
Diverse cast of characters: No
Flaws of characters a main focus: No

very strange… i am intrigued 
dark tense
funny reflective sad medium-paced
Plot or Character Driven: Character
Strong character development: Yes
Loveable characters: Yes
Diverse cast of characters: N/A
Flaws of characters a main focus: Yes
dark emotional funny fast-paced
Plot or Character Driven: Character
Strong character development: Complicated
Loveable characters: Complicated
Diverse cast of characters: Yes
Flaws of characters a main focus: Yes

Expand filter menu Content Warnings
dark emotional sad tense fast-paced
Plot or Character Driven: A mix
Strong character development: Yes
Loveable characters: Complicated
Diverse cast of characters: N/A
Flaws of characters a main focus: Yes
dark emotional funny sad tense fast-paced
Plot or Character Driven: Character
Strong character development: No
Loveable characters: No
Diverse cast of characters: No
Flaws of characters a main focus: Yes

Reading this.. was like watching a car crash.. so utterly disturbing and inherently disgusting but I just couldn't look away..unfortunately I felt as though there just was no substance to the story other than a very confused boy going through divorce and his friends going through other tragedies in life but what I couldn't get past was just the p**n and constant sexualization of the women (and girls!! Specifically SCHOOL girls) that is just way way way to prominent through out the book... I kept seeing this series everywhere and was hoping to like it but clearly it isn't for me...

Expand filter menu Content Warnings

Ініо Асано — автор, із яким я вже мав нагоду познайомитися через його відому манґу «Соланін». Тоді мене вразила його здатність передавати душевну вразливість персонажів, їхню боротьбу з собою та зі світом навколо. Тож беручись за «Добраніч, Пунпуне», я вже приблизно уявляв, що на мене чекає: історія, яка не боїться важких тем, поєднання реальності з ірраціональним і зворушлива чесність у зображенні дорослішання. Проте навіть із цим очікуванням манґа змогла мене захопити й здивувати.

«Добраніч, Пунпуне» розповідає про життя маленького японського школяра на ім'я Пунпун Пун’яма. На перший погляд, це типовий школяр із дитячими мріями: врятувати світ, отримати Нобелівську премію, завоювати серце однокласниці. Але за цією звичайністю криється набагато складніша реальність: проблемна родина, насилля, самотність і відчайдушні спроби знайти своє місце в безжальному світі. Паралельно з дитячими веселощами й відкриттями, манґа поступово занурює читача в темніші, тривожніші аспекти життя Пунпуна та його оточення.

Одне з головних досягнень «Добраніч, Пунпуне» — постійна інтрига, яка тримає від першої до останньої сторінки. Ініо Асано майстерно балансує між дитячою наївністю і дорослою жорстокістю світу. У найневинніших сценах криється тривога, а веселі моменти часто набувають гіркуватого відтінку. Читати цю манґу — все одно що йти по тонкій кризі: ти не знаєш, коли й під чим вона трісне, але не можеш зупинитися.

Пунпун зображений як простенький пташкоподібний силует серед реалістично намальованих людей, і цей художній прийом працює блискуче. Він одночасно і окремий від світу, і беззахисний у ньому. Його внутрішній світ багатий на фантазії, страхи й мрії, а зовнішні події лише поступово змінюють його, витісняючи наївність жорсткою реальністю. Через Пунпуна Асано показує, як уразливість дитячого серця стикається з байдужістю дорослого світу, і як ця боротьба непомітно, але нещадно змінює людину.

Особливе місце в манзі займає саме дитяче сприйняття навколишнього. Світ Пунпуна наповнений ірраціональним: Бог, який являється йому у формі усміхненого фотореалістичного чоловіка (автор, який став образом у манзі), дивакуваті одкровення друзів, спотворені страхи й надії. Все це здається диким і абсурдним тільки на перший погляд. Насправді ж, це неймовірно точна передача того, як дитина намагається пояснити те, що не піддається розумінню, і як уява стає єдиним захистом від реальності.

Візуальна сторона манґи також є сильною стороною історії. Фонова деталізація іноді сягає фотореалістичного рівня. Контраст між виглядом Пунпуна і реалістичними фігурами навколо ще більше підкреслює його відчуженість. При цьому Асано вміло використовує малюнок для передачі емоцій: гротескні обличчя дорослих у моменти напруги, плавні переходи між реальністю та мареннями роблять настрій історії майже відчутним фізично.

«Добраніч, Пунпун» — це манґа, яка точно не залишить байдужим. Вона зачіпає важкі теми — самотність, насилля, пошуки себе — й робить це з надзвичайною чутливістю та майстерністю. Якщо ви шукаєте історію про дорослішання, яка не прикрашає реальність, якщо готові до емоційного виклику і бажаєте побачити світ очима дитини, яка поступово втрачає свою невинність, — ця серія обов'язкова до прочитання. Історія, яка зачепила мене. Не знаю, що очікувати далі.