Take a photo of a barcode or cover
What an emotional and thrilling ride, holy hell, I cannot explain how relatable Punpun in very weird ways. I need to get the next one as soon as possible.
dark
emotional
sad
medium-paced
Plot or Character Driven:
Character
Strong character development:
Complicated
Loveable characters:
No
Diverse cast of characters:
Complicated
Flaws of characters a main focus:
Yes
dark
emotional
reflective
sad
medium-paced
Plot or Character Driven:
Character
Strong character development:
Complicated
Loveable characters:
Complicated
Diverse cast of characters:
No
Flaws of characters a main focus:
No
very strange… i am intrigued
dark
tense
funny
reflective
sad
medium-paced
Plot or Character Driven:
Character
Strong character development:
Yes
Loveable characters:
Yes
Diverse cast of characters:
N/A
Flaws of characters a main focus:
Yes
dark
emotional
funny
fast-paced
Plot or Character Driven:
Character
Strong character development:
Complicated
Loveable characters:
Complicated
Diverse cast of characters:
Yes
Flaws of characters a main focus:
Yes
Graphic: Domestic abuse, Sexual content, Suicide attempt
dark
emotional
sad
tense
fast-paced
Plot or Character Driven:
A mix
Strong character development:
Yes
Loveable characters:
Complicated
Diverse cast of characters:
N/A
Flaws of characters a main focus:
Yes
dark
emotional
funny
sad
tense
fast-paced
Plot or Character Driven:
Character
Strong character development:
No
Loveable characters:
No
Diverse cast of characters:
No
Flaws of characters a main focus:
Yes
Reading this.. was like watching a car crash.. so utterly disturbing and inherently disgusting but I just couldn't look away..unfortunately I felt as though there just was no substance to the story other than a very confused boy going through divorce and his friends going through other tragedies in life but what I couldn't get past was just the p**n and constant sexualization of the women (and girls!! Specifically SCHOOL girls) that is just way way way to prominent through out the book... I kept seeing this series everywhere and was hoping to like it but clearly it isn't for me...
Graphic: Domestic abuse, Misogyny
Ініо Асано — автор, із яким я вже мав нагоду познайомитися через його відому манґу «Соланін». Тоді мене вразила його здатність передавати душевну вразливість персонажів, їхню боротьбу з собою та зі світом навколо. Тож беручись за «Добраніч, Пунпуне», я вже приблизно уявляв, що на мене чекає: історія, яка не боїться важких тем, поєднання реальності з ірраціональним і зворушлива чесність у зображенні дорослішання. Проте навіть із цим очікуванням манґа змогла мене захопити й здивувати.
«Добраніч, Пунпуне» розповідає про життя маленького японського школяра на ім'я Пунпун Пун’яма. На перший погляд, це типовий школяр із дитячими мріями: врятувати світ, отримати Нобелівську премію, завоювати серце однокласниці. Але за цією звичайністю криється набагато складніша реальність: проблемна родина, насилля, самотність і відчайдушні спроби знайти своє місце в безжальному світі. Паралельно з дитячими веселощами й відкриттями, манґа поступово занурює читача в темніші, тривожніші аспекти життя Пунпуна та його оточення.
Одне з головних досягнень «Добраніч, Пунпуне» — постійна інтрига, яка тримає від першої до останньої сторінки. Ініо Асано майстерно балансує між дитячою наївністю і дорослою жорстокістю світу. У найневинніших сценах криється тривога, а веселі моменти часто набувають гіркуватого відтінку. Читати цю манґу — все одно що йти по тонкій кризі: ти не знаєш, коли й під чим вона трісне, але не можеш зупинитися.
Пунпун зображений як простенький пташкоподібний силует серед реалістично намальованих людей, і цей художній прийом працює блискуче. Він одночасно і окремий від світу, і беззахисний у ньому. Його внутрішній світ багатий на фантазії, страхи й мрії, а зовнішні події лише поступово змінюють його, витісняючи наївність жорсткою реальністю. Через Пунпуна Асано показує, як уразливість дитячого серця стикається з байдужістю дорослого світу, і як ця боротьба непомітно, але нещадно змінює людину.
Особливе місце в манзі займає саме дитяче сприйняття навколишнього. Світ Пунпуна наповнений ірраціональним: Бог, який являється йому у формі усміхненого фотореалістичного чоловіка (автор, який став образом у манзі), дивакуваті одкровення друзів, спотворені страхи й надії. Все це здається диким і абсурдним тільки на перший погляд. Насправді ж, це неймовірно точна передача того, як дитина намагається пояснити те, що не піддається розумінню, і як уява стає єдиним захистом від реальності.
Візуальна сторона манґи також є сильною стороною історії. Фонова деталізація іноді сягає фотореалістичного рівня. Контраст між виглядом Пунпуна і реалістичними фігурами навколо ще більше підкреслює його відчуженість. При цьому Асано вміло використовує малюнок для передачі емоцій: гротескні обличчя дорослих у моменти напруги, плавні переходи між реальністю та мареннями роблять настрій історії майже відчутним фізично.
«Добраніч, Пунпун» — це манґа, яка точно не залишить байдужим. Вона зачіпає важкі теми — самотність, насилля, пошуки себе — й робить це з надзвичайною чутливістю та майстерністю. Якщо ви шукаєте історію про дорослішання, яка не прикрашає реальність, якщо готові до емоційного виклику і бажаєте побачити світ очима дитини, яка поступово втрачає свою невинність, — ця серія обов'язкова до прочитання. Історія, яка зачепила мене. Не знаю, що очікувати далі.
«Добраніч, Пунпуне» розповідає про життя маленького японського школяра на ім'я Пунпун Пун’яма. На перший погляд, це типовий школяр із дитячими мріями: врятувати світ, отримати Нобелівську премію, завоювати серце однокласниці. Але за цією звичайністю криється набагато складніша реальність: проблемна родина, насилля, самотність і відчайдушні спроби знайти своє місце в безжальному світі. Паралельно з дитячими веселощами й відкриттями, манґа поступово занурює читача в темніші, тривожніші аспекти життя Пунпуна та його оточення.
Одне з головних досягнень «Добраніч, Пунпуне» — постійна інтрига, яка тримає від першої до останньої сторінки. Ініо Асано майстерно балансує між дитячою наївністю і дорослою жорстокістю світу. У найневинніших сценах криється тривога, а веселі моменти часто набувають гіркуватого відтінку. Читати цю манґу — все одно що йти по тонкій кризі: ти не знаєш, коли й під чим вона трісне, але не можеш зупинитися.
Пунпун зображений як простенький пташкоподібний силует серед реалістично намальованих людей, і цей художній прийом працює блискуче. Він одночасно і окремий від світу, і беззахисний у ньому. Його внутрішній світ багатий на фантазії, страхи й мрії, а зовнішні події лише поступово змінюють його, витісняючи наївність жорсткою реальністю. Через Пунпуна Асано показує, як уразливість дитячого серця стикається з байдужістю дорослого світу, і як ця боротьба непомітно, але нещадно змінює людину.
Особливе місце в манзі займає саме дитяче сприйняття навколишнього. Світ Пунпуна наповнений ірраціональним: Бог, який являється йому у формі усміхненого фотореалістичного чоловіка (автор, який став образом у манзі), дивакуваті одкровення друзів, спотворені страхи й надії. Все це здається диким і абсурдним тільки на перший погляд. Насправді ж, це неймовірно точна передача того, як дитина намагається пояснити те, що не піддається розумінню, і як уява стає єдиним захистом від реальності.
Візуальна сторона манґи також є сильною стороною історії. Фонова деталізація іноді сягає фотореалістичного рівня. Контраст між виглядом Пунпуна і реалістичними фігурами навколо ще більше підкреслює його відчуженість. При цьому Асано вміло використовує малюнок для передачі емоцій: гротескні обличчя дорослих у моменти напруги, плавні переходи між реальністю та мареннями роблять настрій історії майже відчутним фізично.
«Добраніч, Пунпун» — це манґа, яка точно не залишить байдужим. Вона зачіпає важкі теми — самотність, насилля, пошуки себе — й робить це з надзвичайною чутливістю та майстерністю. Якщо ви шукаєте історію про дорослішання, яка не прикрашає реальність, якщо готові до емоційного виклику і бажаєте побачити світ очима дитини, яка поступово втрачає свою невинність, — ця серія обов'язкова до прочитання. Історія, яка зачепила мене. Не знаю, що очікувати далі.