Take a photo of a barcode or cover
4.25 AVERAGE
4.25 AVERAGE
dark
lighthearted
fast-paced
A fun change of pace for Itou, a comedy/slice of life story about his home life with his wife and their cats.
funny
lighthearted
fast-paced
emotional
funny
inspiring
mysterious
relaxing
fast-paced
Чи можна назвати мене хорошим знавцем творчості Джюнджі Іто? Не думаю. Але той факт, що вже встиг познайомитися із такими його роботами, як «Спіраль», «Реміна» й «Венера в сліпій зоні», склали певне бачення його творчості. Але чого очікувати від манґи «Котячий щоденник Джюнджі Іто: Йон та Му» узагалі не розумів.
Відомий японський автор манґи у жанрі жахів Джюнджі Іто ділиться серією гумористичних історій, у яких детально описує свій досвід власника котів. У цих історіях Джюнджі Іто, зображений як J-Кун, нещодавно переїхав у новий будинок разом зі своєю нареченою А-Ко. Вона приводить також із собою двох несподіваних мешканців — Йона, моторошного на вигляд домашнього кота, та Му, чарівного норвезького кота. Незважаючи на любов до собак, J-Кун зачарований особливою милістю котів, що призводить до його кумедних спроб завоювати прихильність нових домашніх улюбленців.
Звісно, усім зрозуміла майстерність Джюнджі Іто, як автора жахів. Але ця ж манґа показала новий аспект його таланту, Джюнджі Іто може бути автором, який уміє в гумор. Хоча й далі залишився у межах жанру жахів. «Котячий щоденник: Йон і Му» — це коротке й захопливе чтиво, кожний розділ якого пропонує маленьку історію, що відображає неприємності, з якими стикається J-Кун, коли він стає власником котів. Хоча у творі немає безперервного сюжету, Джюнджі Іто намагається розвивати характер свого персонажа.
Художній стиль цієї манґи схожий на стиль історій жахів Джунджі Іто. Багато образів, якщо їх вирвати з контексту, здаються моторошними. Однак саме контекст історії — дискомфорт J-Куна від котів — робить ці образи та ситуації кумедними. Проживши з кішкою впродовж багатьох років, я можу легко зрозуміти дивацтва, які коти приносять у дім. Їхня поведінка в цій історії реалістична і знайома тим, хто добре знає цих тварин. Незважаючи на витівки, коти завжди поводяться як справжні коти. Та з погляду J-Куна вони здаються більш тривожними і химерними. Але він манґака в жанрі жахів, тому як воно могло буди інакше. Й саме це спрацювало якнайкраще, контраст між кумедними ситуаціями й жахами.
Що я можу сказати, окрім того, що був приємно здивований. Дотримання його фірмового стилю посилювало комедійний тон, і було цікаво й весело спостерігати, наскільки зачарованим стає такий господар, як Джюнджі Іто, коли в його домі з’являється пара котів. Це не манґа, яка може вас налякати. А більше історія, з якою ви проведете гарно час і навіть якимось чином можливо підготує вас до котів у вашому домі.
Відомий японський автор манґи у жанрі жахів Джюнджі Іто ділиться серією гумористичних історій, у яких детально описує свій досвід власника котів. У цих історіях Джюнджі Іто, зображений як J-Кун, нещодавно переїхав у новий будинок разом зі своєю нареченою А-Ко. Вона приводить також із собою двох несподіваних мешканців — Йона, моторошного на вигляд домашнього кота, та Му, чарівного норвезького кота. Незважаючи на любов до собак, J-Кун зачарований особливою милістю котів, що призводить до його кумедних спроб завоювати прихильність нових домашніх улюбленців.
Звісно, усім зрозуміла майстерність Джюнджі Іто, як автора жахів. Але ця ж манґа показала новий аспект його таланту, Джюнджі Іто може бути автором, який уміє в гумор. Хоча й далі залишився у межах жанру жахів. «Котячий щоденник: Йон і Му» — це коротке й захопливе чтиво, кожний розділ якого пропонує маленьку історію, що відображає неприємності, з якими стикається J-Кун, коли він стає власником котів. Хоча у творі немає безперервного сюжету, Джюнджі Іто намагається розвивати характер свого персонажа.
Художній стиль цієї манґи схожий на стиль історій жахів Джунджі Іто. Багато образів, якщо їх вирвати з контексту, здаються моторошними. Однак саме контекст історії — дискомфорт J-Куна від котів — робить ці образи та ситуації кумедними. Проживши з кішкою впродовж багатьох років, я можу легко зрозуміти дивацтва, які коти приносять у дім. Їхня поведінка в цій історії реалістична і знайома тим, хто добре знає цих тварин. Незважаючи на витівки, коти завжди поводяться як справжні коти. Та з погляду J-Куна вони здаються більш тривожними і химерними. Але він манґака в жанрі жахів, тому як воно могло буди інакше. Й саме це спрацювало якнайкраще, контраст між кумедними ситуаціями й жахами.
Що я можу сказати, окрім того, що був приємно здивований. Дотримання його фірмового стилю посилювало комедійний тон, і було цікаво й весело спостерігати, наскільки зачарованим стає такий господар, як Джюнджі Іто, коли в його домі з’являється пара котів. Це не манґа, яка може вас налякати. А більше історія, з якою ви проведете гарно час і навіть якимось чином можливо підготує вас до котів у вашому домі.
dark
funny
informative
lighthearted
fast-paced
Now this is Junji Ito art, having read betwist and becoming disappointed I read this afterwards. So Junji Ito can also do other stuff besides horror. This is comedy (some horror elements) but the vast majority is just him, his cat and wife in a funny slice of life stuff. Not at the same level of horror but good nevertheless.
funny
fast-paced
really enjoyed the humor + junji ito's trademark art style, what a juxtaposition