Scan barcode
freshkatsu's review
4.0
I stumbled upon Kago when someone posted a 'WTF this is the weirdest/most disturbing comic you'll ever read' thread on Reddit. Well, I was pretty grossed out but hey, it's the internet. Anyway, Super-Conductive Brains Parataxis is sort of a mellow version of Kago (like when you go into a Mexican restaurant and tell the waiter to make the food 1/10 of how spicy it would usually be). Stylistically I find him similar to Moebius, lots of bird eye perspectives, cut panels and clean lines. Kago is apparently a Guro artist, a genre that emphasises gore, violence, absurdity, sex and horror in a contemporary setting. It's like meaningful porn - think Andy Warhol, David Cronenberg and David Lynch.
I'm not sure how you can get this manga, there's probably an English edition somewhere but I haven't had any luck online or in bookstores. The translation I read was in Chinese so yeah, I understood half of it. Still amazing though, definitely recommended.
I'm not sure how you can get this manga, there's probably an English edition somewhere but I haven't had any luck online or in bookstores. The translation I read was in Chinese so yeah, I understood half of it. Still amazing though, definitely recommended.
andreea_maria05's review
adventurous
dark
reflective
tense
medium-paced
- Plot- or character-driven? A mix
- Strong character development? It's complicated
- Loveable characters? It's complicated
- Diverse cast of characters? Yes
- Flaws of characters a main focus? Yes
3.25
suvij's review
3.0
Нестримний японський малюнок і абсолютно трансгуманний сюжет.
Все-таки японці підходять до візуального оповідання (сторітелінгу) зовсім інакше, ніж у Євпропі та Амерці. В «Мізках» макроісторію розбито на дрібніші фрагменти. Фрагментарність і неакуратність: задача малюнку — донести ідею. І не більше. Лінія сама по собі «не співає».
З іншого боку, Шінтаро Каґо притаманна зображальна відвертість, навіть певна анатомічна пристрасть. Людина — це тіло. Плоть. Сума м'язів, в'язів, гуморів. Людина — це мізки. Мізки — це біль.
А мораль? Немає. Лише щільна, непроникна (має власну семіотику), історія з, треба сказати, досить сильним сюжетом.
Абсолютно інша естетика, яка іде врозріз передусім з нашою етичною системою координат.
Не знаю нікого, кому міг би це порадити.
Все-таки японці підходять до візуального оповідання (сторітелінгу) зовсім інакше, ніж у Євпропі та Амерці. В «Мізках» макроісторію розбито на дрібніші фрагменти. Фрагментарність і неакуратність: задача малюнку — донести ідею. І не більше. Лінія сама по собі «не співає».
З іншого боку, Шінтаро Каґо притаманна зображальна відвертість, навіть певна анатомічна пристрасть. Людина — це тіло. Плоть. Сума м'язів, в'язів, гуморів. Людина — це мізки. Мізки — це біль.
А мораль? Немає. Лише щільна, непроникна (має власну семіотику), історія з, треба сказати, досить сильним сюжетом.
Абсолютно інша естетика, яка іде врозріз передусім з нашою етичною системою координат.
Не знаю нікого, кому міг би це порадити.
More...