Take a photo of a barcode or cover
dark
tense
fast-paced
Plot or Character Driven:
Plot
Strong character development:
No
Loveable characters:
No
Diverse cast of characters:
No
Flaws of characters a main focus:
No
dark
I usually Love Junji Ito’s work, but this one was bot for me. I enjoy more a kind of horror that still has roots in reality and Remina is for sure not a part of this category.
dark
tense
fast-paced
Plot or Character Driven:
Plot
Strong character development:
No
Loveable characters:
No
Diverse cast of characters:
Complicated
Flaws of characters a main focus:
No
adventurous
tense
slow-paced
Plot or Character Driven:
Plot
Strong character development:
No
Loveable characters:
No
Diverse cast of characters:
No
Flaws of characters a main focus:
Yes
dark
mysterious
tense
medium-paced
Plot or Character Driven:
Plot
Strong character development:
No
Loveable characters:
No
Diverse cast of characters:
No
Flaws of characters a main focus:
No
Що ж, друга прочитана манґа від Джюнжі Іто — «Реміна» — для мене не досягла рівня захоплення і задоволення, які в мене були після прочитання іншої роботи манґаки — «Спіраль». Хоча «Реміна», можливо, не досягає такого ж рівня глибини чи зосередженості, як «Спіраль», але Іто тут піднімає космічний жах на новий рівень, показуючи, як сам космос намагається нас з’їсти.
У цій історії один науковець під час дослідження просторів космосу натрапляє на зовсім нову планету й називає її іменем своєї доньки Реміни. І після цього, крок за кроком у світі починає творитися справжній жах. По-перше, новознайдена планета виходить на курс зіткнення із Землею, залишаючи по собі руйнування, навіть знищуючи небесні тіла в межах нашої Сонячної системи. По-друге, донька Реміна стає несподіваною медіа-сенсацією з якою пов’язують рух планети в сторону Землі. Шалена одержимість, зображена в цій манзі, зосереджена навколо апокаліпсису, що насувається, і несправедливого звинувачення дівчини в загибелі Землі. Ця апокаліптична атмосфера розгортається із моторошною витонченістю і поступово посилюється, зосереджуючись на колективному впаданні в божевілля.
Одним із найжахливіших моментів, окрім людської природи, виявилася сама планета Реміна, яка моторошно фіксує свій погляд, у буквальному сенсі, на Землі, коли наближається до неї. У якийсь момент вона вступає в контакт із нашою планетою, лиже її довжелезним язиком, спричиняючи швидкий обертальний рух і викидаючи тіла в порожнечу космосу під дією відцентрової сили. Якщо ж у «Спіралі» головний жах створювався бодігорор, то в цій манзі Джюнжі Іто використовує цілком інші методи, які теж мають шанс налякати читача.
Є багато аспектів «Реміни», які мені сподобалися, але також у мене є певне розчарування через своє бажання отримати більше глибини. Вигляд ворожої планети був вражаючим, загроза, що насувається, відчувалася по-справжньому, а налякане населення було моторошно реалістичним. Однак, як на мене, темп оповіді був надто поспішним, події розгорталися настільки стрімко, що будь-яке співпереживання героям зводилося нанівець. Цей зростаючий відчай відображає справжній жах, що ховається під космічною загрозою, і я хотів би, щоб цей аспект розвивався більше повільніше, щоб відчути тісний зв’язок із персонажами, а не лише поверхнево.
Та це, безперечно, ще одна з химерних історій у великому творчому наробку Джюнджі Іто, і вона варта вашої уваги. Не думайте пропускати «Реміну» повз вашої уваги. Надіюся, після «Томіе», що заговорило українською, ця манґа, як і інші також будуть перекладені та видані.
У цій історії один науковець під час дослідження просторів космосу натрапляє на зовсім нову планету й називає її іменем своєї доньки Реміни. І після цього, крок за кроком у світі починає творитися справжній жах. По-перше, новознайдена планета виходить на курс зіткнення із Землею, залишаючи по собі руйнування, навіть знищуючи небесні тіла в межах нашої Сонячної системи. По-друге, донька Реміна стає несподіваною медіа-сенсацією з якою пов’язують рух планети в сторону Землі. Шалена одержимість, зображена в цій манзі, зосереджена навколо апокаліпсису, що насувається, і несправедливого звинувачення дівчини в загибелі Землі. Ця апокаліптична атмосфера розгортається із моторошною витонченістю і поступово посилюється, зосереджуючись на колективному впаданні в божевілля.
Одним із найжахливіших моментів, окрім людської природи, виявилася сама планета Реміна, яка моторошно фіксує свій погляд, у буквальному сенсі, на Землі, коли наближається до неї. У якийсь момент вона вступає в контакт із нашою планетою, лиже її довжелезним язиком, спричиняючи швидкий обертальний рух і викидаючи тіла в порожнечу космосу під дією відцентрової сили. Якщо ж у «Спіралі» головний жах створювався бодігорор, то в цій манзі Джюнжі Іто використовує цілком інші методи, які теж мають шанс налякати читача.
Є багато аспектів «Реміни», які мені сподобалися, але також у мене є певне розчарування через своє бажання отримати більше глибини. Вигляд ворожої планети був вражаючим, загроза, що насувається, відчувалася по-справжньому, а налякане населення було моторошно реалістичним. Однак, як на мене, темп оповіді був надто поспішним, події розгорталися настільки стрімко, що будь-яке співпереживання героям зводилося нанівець. Цей зростаючий відчай відображає справжній жах, що ховається під космічною загрозою, і я хотів би, щоб цей аспект розвивався більше повільніше, щоб відчути тісний зв’язок із персонажами, а не лише поверхнево.
Та це, безперечно, ще одна з химерних історій у великому творчому наробку Джюнджі Іто, і вона варта вашої уваги. Не думайте пропускати «Реміну» повз вашої уваги. Надіюся, після «Томіе», що заговорило українською, ця манґа, як і інші також будуть перекладені та видані.
dark
mysterious
tense
fast-paced
Plot or Character Driven:
Plot
Strong character development:
No
Loveable characters:
No
Diverse cast of characters:
No
Flaws of characters a main focus:
No
dark
mysterious
sad
fast-paced
Plot or Character Driven:
Plot
Strong character development:
No
Loveable characters:
No
Diverse cast of characters:
No
Flaws of characters a main focus:
No
The creeping dread and Erie concept is too quickly scraped in favour of the ludicrous....it's habit of his too present