Scan barcode
A review by anatrnd
Fortune Favors the Dead by Stephen Spotswood
3.0
я вже дуже давно не веду букстаграм і відповідно не пишу відгуки українською, але мені захотілось відновити їхнє написання хоча б на ґудрідз, тому ось
почала читати цю книжку на Гелловін (в анотації було сказано, що вбивство відбулось саме протягом вечірки 31 жовтня) і дочитала її буквально декілька хвилин тому, але відразу скажу, що радила б познайомитись з цією історією трошки пізніше, в листопаді, коли випадатиме перший сніг, бо саме тоді відбувається майже весь сюжет. також додам, що 3 зірочки у цьому випадку не погана оцінка в моєму розумінні, просто, як на мене, книжка, на жаль, на один раз.
перш за все, хочу виділити наше оформлення. воно просто чудове. Жорж, ви <3 (замовила сьогодні у них ще один детектив). не планувала читати книжку, але потім побачила її в книгарні, торкнулась цієї м'якої обкладинки (а я їх обожнюю! особливо, коли вони НАСТІЛЬКИ якісні − книжка чудово відкривається на будь-якій сторінці, і після прочитання корінець в мене взагалі ніяк не пошкоджений). оригінальний арт красивий, і мені дуже сподобалось, як в нас виділені деякі деталі (як літери, наприклад, чи кепка Вілл і тд).
щодо самої історії. відразу велика вдячність автору за перелік перед першим розділом усіх важливих персонажів книжки. насправді в мене не було жодних проблем з запам'ятовуванням героїв і жодної плутанини, тому що автор виділив якось кожного з них, і вони всі справді відрізнялись (ну і, напевно, прочитання списку імен та короткого опису до початку самої книжки теж допомогло).
взагалі з позитивів, крім оформлення та різноманітності персонажів, виділю Вілл (чудова головна героїня), стиль написання автора (читати було досить легко) і загальну атмосферу (я справді відчула вайб осінньо-зимового Нью-Йорка 40-х років, і приємно було помічати різні згадки реальних подій, акторів/акторок та фільмів тих часів).
щодо мінусів. перше, на що звернула увагу, було декілька орфографічних і граматичних помилок в тексті, пропущені дефіси і слова, які вжито не зовсім правильно. я сама працюю з текстами, тому, якщо чесно, дуже часто книжки читаю не зовсім уважно і не помічаю всякі отакі речі, а тут була здивована, бо навіть я помітила якісь помилки.
коли читала до покупки книжки відгуки, бачила в них інформацію про те, що тут лгбтк+ романтична лінія. насправді її тут майже немає - буквально кілька поглядів і ще менше поцілунків. і та, я трохи розчарована (хоч це і детектив, я розумію), бо сподівалась, що в нас нарешті видають літературу з wlw. сподіваюсь, що якщо у наступних частинах Вілл і матиме стосунки з кимось, то це буде якийсь новий персонаж, бо цей її романтичний інтерес мені не подобається.
також місцями мені було нудно. цікаво було дізнатись розв'язку, але проблема в тому, що величезну частину книжки описані якісь події, які ну ніяк не впливають на розслідування. а ще мене дратували моменти, коли головні герої щось дізнаються, але автор нам не каже що конкретно, бо треба притримати цю інформацію для епічного фіналу (спойлер: його не було).
і найбільше моє розчарування - фінал. зізнаюсь, що при прочитання перших 200 сторінок я весь час думала: 3.5 чи 4 зірочки? але кінцівка мене ну дуже розчарувала. перш за все, я не здогадалась, хто вбивця (я і не намагалась, якщо відверто, але все одно). і в цьому винна не лише я, а й те, що, знову ж таки, дуже часто автор обривав інформацію на якомусь моменті і не розказував нам найголовніше, хоча головні героїні вже все знали.
і про те, що мене просто вибісило (приховаю текст спойлером, в разі чого, там немає імені вбивці, зате є моя реакція на подальшу долю вбивці):
загалом, книжка непогана, і продовження я, швидше за все, все-таки придбаю (ну просто це оформлення!), але майже впевнена в тому, що перечитувати не буду. є такі детективи, які хочеться після фіналу перечитати ще раз, щоб заново подивитись на всі події, але «Удача любить мертвих», на жаль, не виявилась для мене такою книжкою.
почала читати цю книжку на Гелловін (в анотації було сказано, що вбивство відбулось саме протягом вечірки 31 жовтня) і дочитала її буквально декілька хвилин тому, але відразу скажу, що радила б познайомитись з цією історією трошки пізніше, в листопаді, коли випадатиме перший сніг, бо саме тоді відбувається майже весь сюжет. також додам, що 3 зірочки у цьому випадку не погана оцінка в моєму розумінні, просто, як на мене, книжка, на жаль, на один раз.
перш за все, хочу виділити наше оформлення. воно просто чудове. Жорж, ви <3 (замовила сьогодні у них ще один детектив). не планувала читати книжку, але потім побачила її в книгарні, торкнулась цієї м'якої обкладинки (а я їх обожнюю! особливо, коли вони НАСТІЛЬКИ якісні − книжка чудово відкривається на будь-якій сторінці, і після прочитання корінець в мене взагалі ніяк не пошкоджений). оригінальний арт красивий, і мені дуже сподобалось, як в нас виділені деякі деталі (як літери, наприклад, чи кепка Вілл і тд).
щодо самої історії. відразу велика вдячність автору за перелік перед першим розділом усіх важливих персонажів книжки. насправді в мене не було жодних проблем з запам'ятовуванням героїв і жодної плутанини, тому що автор виділив якось кожного з них, і вони всі справді відрізнялись (ну і, напевно, прочитання списку імен та короткого опису до початку самої книжки теж допомогло).
взагалі з позитивів, крім оформлення та різноманітності персонажів, виділю Вілл (чудова головна героїня), стиль написання автора (читати було досить легко) і загальну атмосферу (я справді відчула вайб осінньо-зимового Нью-Йорка 40-х років, і приємно було помічати різні згадки реальних подій, акторів/акторок та фільмів тих часів).
щодо мінусів. перше, на що звернула увагу, було декілька орфографічних і граматичних помилок в тексті, пропущені дефіси і слова, які вжито не зовсім правильно. я сама працюю з текстами, тому, якщо чесно, дуже часто книжки читаю не зовсім уважно і не помічаю всякі отакі речі, а тут була здивована, бо навіть я помітила якісь помилки.
коли читала до покупки книжки відгуки, бачила в них інформацію про те, що тут лгбтк+ романтична лінія. насправді її тут майже немає - буквально кілька поглядів і ще менше поцілунків. і та, я трохи розчарована (хоч це і детектив, я розумію), бо сподівалась, що в нас нарешті видають літературу з wlw. сподіваюсь, що якщо у наступних частинах Вілл і матиме стосунки з кимось, то це буде якийсь новий персонаж, бо цей її романтичний інтерес мені не подобається.
також місцями мені було нудно. цікаво було дізнатись розв'язку, але проблема в тому, що величезну частину книжки описані якісь події, які ну ніяк не впливають на розслідування. а ще мене дратували моменти, коли головні герої щось дізнаються, але автор нам не каже що конкретно, бо треба притримати цю інформацію для епічного фіналу (спойлер: його не було).
і найбільше моє розчарування - фінал. зізнаюсь, що при прочитання перших 200 сторінок я весь час думала: 3.5 чи 4 зірочки? але кінцівка мене ну дуже розчарувала. перш за все, я не здогадалась, хто вбивця (я і не намагалась, якщо відверто, але все одно). і в цьому винна не лише я, а й те, що, знову ж таки, дуже часто автор обривав інформацію на якомусь моменті і не розказував нам найголовніше, хоча головні героїні вже все знали.
і про те, що мене просто вибісило (приховаю текст спойлером, в разі чого, там немає імені вбивці, зате є моя реакція на подальшу долю вбивці):
Spoiler
чому ніхто не розказав про справжнього вбивцю поліції? це дуже суб'єктивна річ, я розумію, але в цьому випадку мене максимально роздратувало те, що вбивцю просто пожаліли? і тепер цей персонаж буде і далі собі спокійно жити, а вбивцею так і вважатимуть невинну людину. злюсь.загалом, книжка непогана, і продовження я, швидше за все, все-таки придбаю (ну просто це оформлення!), але майже впевнена в тому, що перечитувати не буду. є такі детективи, які хочеться після фіналу перечитати ще раз, щоб заново подивитись на всі події, але «Удача любить мертвих», на жаль, не виявилась для мене такою книжкою.