Scan barcode
A review by anatrnd
Wild is the Witch by Rachel Griffin
2.0
ні, якось це ну дуже погано.
історія про те, як звичайна дівчина Айріс Ґрей, яка закінчила школу і не планує вступати до коледжу/університету, живе з мамою у штаті Вашингтон та живе в заповіднику, яким і керує мама. переїхали вони з нею, залишивши батька, після того, як хлопець подруги Айріс помер в ході проведення ритуалу, тому подругу покарали, забравши в неї сили, а Айріс та її мама вирішили змінити місто, щоб на них, відьм, не дивились всі так косо.
допомагає їм у заповіднику стажер-орнітолог Пайк Алдер, який ненавидить відьм, бо не довіряє магії, але він, звичайно навіть не підозрює, що працює він якраз з відьмами. одного разу Айріс, яка боїться оцього поганого ставлення до відьм від Пайка, вирішує покарати його прокляття, перетворивши хлопця на відьмака. вона відразу відмовляється від цієї ідеї, але ой, пізно - сова, сильний підсилювач магії, викрадає прокляття і зникає десь в заповіднику. тому Айріс, не розказуючи справжньої причини Пайку, відправляється з ним в похід, щоб знайти сову і виправити ситуацію.
я давно хотіла прочитати цю історію, зберегла собі книжку ще до її релізу, бо історія про відьм, ще й з такою неймовірно атмосферною обкладинкою, здавалась просто ідеальним читанням восени. але з перших ж сторінок я відчула розчарування. перш за все, це не осіння (якась така spooky) історія. події відбуваються навесні, і я б порадила її читати якраз навесні або влітку, бо весь оцей похід Айріс і Пайка, та й взагалі життя/робота в заповіднику, нагадав мені гру Firewatch.
крім цього, ця книжка досить коротенька, я прочитала її за трошки більше, ніж годину (я ДУЖЕ швидко читаю, але це навіть для мене ну прям занадто). всю книжку герої проводять у поході (ну крім кількох сторінок зав'язки на початку і кількох сторінок розв'язки у фіналі). напевно, саме тому я почувалась так, ніби читаю новелу, а не повноцінну книжку, хоча в ній (в моєму випадку) було 225 сторінок. одна локація, одна ситуація, по суті, лише двоє персонажів 90% книжки - ну це ж все ознаки новели, камон.
світобудови - немає (новела чек). нам розповідають, що є якісь люди, які навіть судять відьом, як подругу Айріс, наприклад, але більше ми нічого про це не знаємо. як живуть відьми в цьому світі? ведуть якийсь перепис відьом? існують і відьми, і відьмаки, чи хлопці отримують магію лише завдяки прокляттям? як взагалі працює магія в цьому світі?
ні-чо-го. у цієї книжки є одна величезна проблема, бо це ні контемпорарі, оскільки тут є відьми та магія, ні фентезі, оскільки магії тут водночас майже немає. це і не янг едалт, бо, крім віку героїв, тут не підняті якісь теми характерні для підліткової літератури типу пошуку себе і тд, і не ром-ком, бо романтичних ситуацій тут майже немає.
персонажі прописані максимально блідо та плоско. вся історія побудована таким чином, що ми не бачимо події, не дійсно invested в сюжет, а просто читаємо, як авторка розповідає нам, що відбувається, що відчувають герої, про що вони думають. show, don't tell. мова, стиль авторки, ну дуже слабенька, можливо, міддл ґрейд такий я б ще змогла прочитати, але не оце от.
читати цю історію зовсім не раджу, натомість хочу нагадати вам про чудову історію, яку прочитала цього січня, оскільки вона теж про відьом у досить схожому на наш світ, але вона набагато серйозніша, з темнішою атмосферою, гарно прописаною світобудовою та цікавими, неоднозначними персонажами - [b:Sanctuary|46189758|Sanctuary|V.V. James|https://i.gr-assets.com/images/S/compressed.photo.goodreads.com/books/1559857666l/46189758._SY75_.jpg|64308496]. мій відгук на неї можна прочитати тут. а ще цього року вийшла екранізація, міні серіал, з такою ж назвою, теж можете глянути, але книжка краща.
історія про те, як звичайна дівчина Айріс Ґрей, яка закінчила школу і не планує вступати до коледжу/університету, живе з мамою у штаті Вашингтон та живе в заповіднику, яким і керує мама. переїхали вони з нею, залишивши батька, після того, як хлопець подруги Айріс помер в ході проведення ритуалу, тому подругу покарали, забравши в неї сили, а Айріс та її мама вирішили змінити місто, щоб на них, відьм, не дивились всі так косо.
допомагає їм у заповіднику стажер-орнітолог Пайк Алдер, який ненавидить відьм, бо не довіряє магії, але він, звичайно навіть не підозрює, що працює він якраз з відьмами. одного разу Айріс, яка боїться оцього поганого ставлення до відьм від Пайка, вирішує покарати його прокляття, перетворивши хлопця на відьмака. вона відразу відмовляється від цієї ідеї, але ой, пізно - сова, сильний підсилювач магії, викрадає прокляття і зникає десь в заповіднику. тому Айріс, не розказуючи справжньої причини Пайку, відправляється з ним в похід, щоб знайти сову і виправити ситуацію.
я давно хотіла прочитати цю історію, зберегла собі книжку ще до її релізу, бо історія про відьм, ще й з такою неймовірно атмосферною обкладинкою, здавалась просто ідеальним читанням восени. але з перших ж сторінок я відчула розчарування. перш за все, це не осіння (якась така spooky) історія. події відбуваються навесні, і я б порадила її читати якраз навесні або влітку, бо весь оцей похід Айріс і Пайка, та й взагалі життя/робота в заповіднику, нагадав мені гру Firewatch.
крім цього, ця книжка досить коротенька, я прочитала її за трошки більше, ніж годину (я ДУЖЕ швидко читаю, але це навіть для мене ну прям занадто). всю книжку герої проводять у поході (ну крім кількох сторінок зав'язки на початку і кількох сторінок розв'язки у фіналі). напевно, саме тому я почувалась так, ніби читаю новелу, а не повноцінну книжку, хоча в ній (в моєму випадку) було 225 сторінок. одна локація, одна ситуація, по суті, лише двоє персонажів 90% книжки - ну це ж все ознаки новели, камон.
світобудови - немає (новела чек). нам розповідають, що є якісь люди, які навіть судять відьом, як подругу Айріс, наприклад, але більше ми нічого про це не знаємо. як живуть відьми в цьому світі? ведуть якийсь перепис відьом? існують і відьми, і відьмаки, чи хлопці отримують магію лише завдяки прокляттям? як взагалі працює магія в цьому світі?
ні-чо-го. у цієї книжки є одна величезна проблема, бо це ні контемпорарі, оскільки тут є відьми та магія, ні фентезі, оскільки магії тут водночас майже немає. це і не янг едалт, бо, крім віку героїв, тут не підняті якісь теми характерні для підліткової літератури типу пошуку себе і тд, і не ром-ком, бо романтичних ситуацій тут майже немає.
персонажі прописані максимально блідо та плоско. вся історія побудована таким чином, що ми не бачимо події, не дійсно invested в сюжет, а просто читаємо, як авторка розповідає нам, що відбувається, що відчувають герої, про що вони думають. show, don't tell. мова, стиль авторки, ну дуже слабенька, можливо, міддл ґрейд такий я б ще змогла прочитати, але не оце от.
читати цю історію зовсім не раджу, натомість хочу нагадати вам про чудову історію, яку прочитала цього січня, оскільки вона теж про відьом у досить схожому на наш світ, але вона набагато серйозніша, з темнішою атмосферою, гарно прописаною світобудовою та цікавими, неоднозначними персонажами - [b:Sanctuary|46189758|Sanctuary|V.V. James|https://i.gr-assets.com/images/S/compressed.photo.goodreads.com/books/1559857666l/46189758._SY75_.jpg|64308496]. мій відгук на неї можна прочитати тут. а ще цього року вийшла екранізація, міні серіал, з такою ж назвою, теж можете глянути, але книжка краща.