Take a photo of a barcode or cover
rzarich 's review for:
Каратель MAX, Том 1
by Garth Ennis, Leandro Fernández
Персонаж Френк Касл чи його альтер еґо Каратель узагалі мені не знайомий. Якщо, звісно, не рахувати, що мені відомо про його існування. Так, я знаю, що про нього є серіал. Так, я знаю, що про нього є безліч коміксів. Так, я знаю, що про цього персонажа вже навіть є видані дві арки «Каратель: Френкова світова війна» та «Каратель: Війна в Баґалії» від Метью Розенберґа й Жимона Кудранські чи «Що якби Пітер Паркер став Карателем» українською мовою. Але руки ніяк не доходили до якогось цілеспрямованого знайомства із ним. Але ось у перекладі виходить перше делюкс видання «Каратель MAX» від сценариста Ґарта Енніса, у яке входять дві сюжетні арки «На початку» та «Ірландська кухня». До цього часу мені було відомо, що ран цього сценариста є одним із кращих про Карателя та й ті роботи Енніса, які вже були прочитані, відкинули будь-які сумніви щодо купівлі цього видання.
Перша арка є хорошим початком, як і маю надію серія загалом. Шкода тільки, що український читач поки не має змоги прочитати лімітовану серію «Каратель: Народження», від того ж Ґарта Енніса й худонжника Деріка Робертсона. Але додатково познайомившись із нею, скажу, що автор бере темп і тон, який він створив у «Народженні», і продовжує їх розвивати й покращувати вже у повноцінному рані. Як результат, йому вдається гарно поєднати між собою сувору атмосферу, непоганий малюнок, відверту оповідь і досить тривожні підказки про персонажів та їхні мотивації.
Сюжет у цій арці націлений на глибше знайомство читача із Френком Каслом, його давнім напарником Мікрочіпом та полюванню на Карателя для вигоди державних спецслужб. Френк Касл тут — холодний, дієвий, граничний соціопат, який являє собою шквал протиріч, які Енніс завжди відкрито демонструє нам. Він, звісно, показує за кого в цій історії потрібно вболівати, але також показує, що Френк, відверто кажучи, мало чим відрізняється від злочинців, з якими він стикається. Зображення сценаристом Мікрочіпа також є хорошим, показуючи його, як людину, яка відчайдушно прагне врятувати Френка, незважаючи на те, що він у глибині душі знає, що Френк не зацікавлений у порятунку.
Друга арка зміщує акценти і ми потрапляємо в центр ірландських розбірок в Нью-Йорку. Сценарист Ґарт Енніс виріс у Північній Ірландії, і тому має власний погляд на щоденні страждання, які зазнає роздроблена громада, і на тих, хто їх спричинив. Сюжетна арка «Ірландська кухня» має справу з обґрунтуванням проблем після еміграції до Нью-Йорка та новому поколінні, яке виростає там. Участь Карателя в катавасії розбірок ірландців починається тоді, коли він обідає, а ірландський паб вибухає навпроти забігайлівки, привертаючи увагу кількох персонажів ірландського походження.
Найбільш екстремальний із них — Фінн Кулі, людина настільки віддана своєму фанатизму, що його війна триває, незважаючи на те, що він втратив більшість рис обличчя, післятого того, коли бомба, яку він створював, передчасно вибухнула. Лише трохи нижче за шкалою знаходиться Маґінті, чудовисько з дредами, яке насолоджується тортурами людей. Тут є інші огидні люди, усі пов’язані з особливо відразливим і нещодавно померлим ірландським ґанґстером на ім’я Несбітт. Його прощання цьому світові полягає в тому, щоби налаштувати різні банди одна на одну, залишаючи кожній підказку про те, де заховані його гроші.
Перед лицем цього нищівно жорстокого світу, який складається з основних біологічних характеристик людської раси, Френк Касл формує власне почуття моралі в цих бетонних джунглях. Однак він створює сенс за допомогою явно нехарактерних для супергероя засобів — вогнепальної зброї, вибухівки та кулачного бою. Не просто задовольняючись тим, що тицькає носом негідників у власне лайно — Каратель підриває все і все на своєму шляху, щоби, зрештою, досягти мети свого власного безкомпромісного моралізаторського проекту. Ґарт Енніс показав цього персонажа ідеально для мене, щоб я без задньої думки зміг полюбити Карателя та цікавитися коміксами про нього й від інших сценаристів.
Комікс годний!
Перша арка є хорошим початком, як і маю надію серія загалом. Шкода тільки, що український читач поки не має змоги прочитати лімітовану серію «Каратель: Народження», від того ж Ґарта Енніса й худонжника Деріка Робертсона. Але додатково познайомившись із нею, скажу, що автор бере темп і тон, який він створив у «Народженні», і продовжує їх розвивати й покращувати вже у повноцінному рані. Як результат, йому вдається гарно поєднати між собою сувору атмосферу, непоганий малюнок, відверту оповідь і досить тривожні підказки про персонажів та їхні мотивації.
Сюжет у цій арці націлений на глибше знайомство читача із Френком Каслом, його давнім напарником Мікрочіпом та полюванню на Карателя для вигоди державних спецслужб. Френк Касл тут — холодний, дієвий, граничний соціопат, який являє собою шквал протиріч, які Енніс завжди відкрито демонструє нам. Він, звісно, показує за кого в цій історії потрібно вболівати, але також показує, що Френк, відверто кажучи, мало чим відрізняється від злочинців, з якими він стикається. Зображення сценаристом Мікрочіпа також є хорошим, показуючи його, як людину, яка відчайдушно прагне врятувати Френка, незважаючи на те, що він у глибині душі знає, що Френк не зацікавлений у порятунку.
Друга арка зміщує акценти і ми потрапляємо в центр ірландських розбірок в Нью-Йорку. Сценарист Ґарт Енніс виріс у Північній Ірландії, і тому має власний погляд на щоденні страждання, які зазнає роздроблена громада, і на тих, хто їх спричинив. Сюжетна арка «Ірландська кухня» має справу з обґрунтуванням проблем після еміграції до Нью-Йорка та новому поколінні, яке виростає там. Участь Карателя в катавасії розбірок ірландців починається тоді, коли він обідає, а ірландський паб вибухає навпроти забігайлівки, привертаючи увагу кількох персонажів ірландського походження.
Найбільш екстремальний із них — Фінн Кулі, людина настільки віддана своєму фанатизму, що його війна триває, незважаючи на те, що він втратив більшість рис обличчя, післятого того, коли бомба, яку він створював, передчасно вибухнула. Лише трохи нижче за шкалою знаходиться Маґінті, чудовисько з дредами, яке насолоджується тортурами людей. Тут є інші огидні люди, усі пов’язані з особливо відразливим і нещодавно померлим ірландським ґанґстером на ім’я Несбітт. Його прощання цьому світові полягає в тому, щоби налаштувати різні банди одна на одну, залишаючи кожній підказку про те, де заховані його гроші.
Перед лицем цього нищівно жорстокого світу, який складається з основних біологічних характеристик людської раси, Френк Касл формує власне почуття моралі в цих бетонних джунглях. Однак він створює сенс за допомогою явно нехарактерних для супергероя засобів — вогнепальної зброї, вибухівки та кулачного бою. Не просто задовольняючись тим, що тицькає носом негідників у власне лайно — Каратель підриває все і все на своєму шляху, щоби, зрештою, досягти мети свого власного безкомпромісного моралізаторського проекту. Ґарт Енніс показав цього персонажа ідеально для мене, щоб я без задньої думки зміг полюбити Карателя та цікавитися коміксами про нього й від інших сценаристів.
Комікс годний!