Scan barcode
A review by tasia_b
The Princess Diarist by Carrie Fisher
emotional
funny
lighthearted
reflective
sad
fast-paced
4.0
Дуже швидко читається. Специфічний self-deprecating (самопринизливий?) гумор. Вайб “I’m not like other girls… I’m worse”. Трохи закулісся зйомок фільмів 70-х років.
Девʼятнадцятирічна дівчина через нетипові виховання і середовище та невпевненість (не лише у собі, у всьому) переоцінює свою психологічну резильєнтність і опиняється у недостосунках зі своїм старшим на 14 років колегою. Вона дуже болісно переживала звʼязок із одруженим та емоційно недоступним Гаррісоном Фордом, про що свідчать уривки з її тогочасних щоденникових записів.
Загалом склалося враження, наче її просто несло течією життя - починаючи з вибору професії, яке, як виявилося, і вибором не було.
"I do not want to take part in my life. It can just go on without me; I’m not giving it any help. I don’t want to see it, I don’t want to talk to it, I don’t want it anywhere near me. It takes too much energy. I refuse to be a part of it."
Читаючи книгу, я спочатку дивувалася кожного разу, коли Керрі писала про те, що у неї неконвенційна зовнішність, але потім згадала, що, коли у мене в підлітковому віці на заставці мого кнопочного телефона стояла фотка принцеси Леї і Хана Соло, мій знайомий це побачив і сказав, що ця акторка страшна. При тому багатьом подобається її напівголий вигляд у бікіні в одному з фільмів.
Після прочитання захотілося переглянути хоча би першу частину класичних “Зоряних війн”, бо останній раз дивилася дуже давно.
Більше відгуків можна знайти на моєму книжковому каналі https://t.me/yizdoonkareads
Девʼятнадцятирічна дівчина через нетипові виховання і середовище та невпевненість (не лише у собі, у всьому) переоцінює свою психологічну резильєнтність і опиняється у недостосунках зі своїм старшим на 14 років колегою. Вона дуже болісно переживала звʼязок із одруженим та емоційно недоступним Гаррісоном Фордом, про що свідчать уривки з її тогочасних щоденникових записів.
Загалом склалося враження, наче її просто несло течією життя - починаючи з вибору професії, яке, як виявилося, і вибором не було.
"I do not want to take part in my life. It can just go on without me; I’m not giving it any help. I don’t want to see it, I don’t want to talk to it, I don’t want it anywhere near me. It takes too much energy. I refuse to be a part of it."
Читаючи книгу, я спочатку дивувалася кожного разу, коли Керрі писала про те, що у неї неконвенційна зовнішність, але потім згадала, що, коли у мене в підлітковому віці на заставці мого кнопочного телефона стояла фотка принцеси Леї і Хана Соло, мій знайомий це побачив і сказав, що ця акторка страшна. При тому багатьом подобається її напівголий вигляд у бікіні в одному з фільмів.
Після прочитання захотілося переглянути хоча би першу частину класичних “Зоряних війн”, бо останній раз дивилася дуже давно.
Більше відгуків можна знайти на моєму книжковому каналі https://t.me/yizdoonkareads