A review by goroshyna
Танґо смерті by Yuri Vynnychuk, Юрій Винничук

adventurous dark mysterious sad medium-paced

• Plot- or character-driven? A mix
• Strong character development? No
• Loveable characters? No
• Diverse cast of characters? It's complicated
• Flaws of characters a main focus? No

2.75

У самому фіналі Винничук спробував вичавити із читачів сльозу, але перед цим змусив читати типову дідуганську прозу. Похилий вік автора спонукає його компенсувати це численними описами сексу або спробами зґвалтувати ту чи іншу героїню. Причому до зґвалтувань ставлення стає серйозним, лише коли це роблять німці або совєти, а в решті випадків це піднімається на сміх, прирівнюється до флірту або взагалі виявляється, що героїня все вигадала.

До героїв у мене не було жодного інтересу, на них можна було витратити трохи більше часу, але замість цього в історії навіщось є Андрій Курков, і на деякий час роман перетворюється на RPF-фанфік про дружбана Винничука. Знайшлося місце і для компліменту самому собі з вуст персонажа, який читав «Весняні ігри в осінніх садах».

За Де Селбі взагалі знімаю додаткові бали, бо мені надто сподобався "The Third Policeman", щоби читати до нього відсилки в настільки зле написаній книжці.