Take a photo of a barcode or cover
A review by springirl
Подорож ученого доктора Леонардо і його майбутньої коханки прекрасної Альчести у Слобожанську Швейцарію. Як будується оповідання. Поезії by Майк Йогансен
4.25
Видання Віхоли складається власне з повісті (хоча бачила і класифікацію як "роману"), вигадлива назва якої зазначена вище, нонфікової частини "Як будується оповідання" та декількох сторінок з поезією.
Кожну частину я розгляну окремо, і почнемо з найголовнішого - з доктора Леонардо! Це було щось. Твір складається з прологу, трьох "книг", епілогу та післяслова. Ці частини спочатку друкувалися окремо в журналах, а вже через декілька років вийшли друком в цілісній формі). Пролог та кожна з книг ще додатково діляться на невелички частинки, які моєму мозку було зручно ковтати. З першого речення Йогансен мене зачарував. Його мова одночасно була красивезна та смішна. Вона несла мене якоюсь химерною оповіддю, і я не дуже розуміла, що в біса відбувається. Автор грає з читачем (але я ще не усвідомлюю, наскільки майстерно) та ламає четверту стіну.
Праця "Як будується оповідання" складається з декількох частин - спочатку автор дає нам досить ґрунтовну викладку своїх поглядів в цілому на мистецтво, та на письменництво зокрема. Далі він наводить оповідання (Баррі і Велза повністю, По - переказує, а прости господи Тургенєва - лише цитує, хоч і рясно). Після власне текстів оповідань вже йде Йогансенівська аналіза їхньої стуктури, прийомів, особливостей. Загалом це досить цікава частина, але от вона мені у вайб не дуже потрапила.
Що стосується поезії, вона яскрава і авангардна, серед наведених мені сподобалося 3 вірша, але я точно хочу знайомитися з творчістю Йогансена ще і ще. На превеликий жаль, це не складно, адже Майк Йогансен у віці 42 років був розстріляний нквсниками в Києві, і його тіло було таємно поховане в Биківнянському лісі. Сподіваюся, борці за право говорити, читати і писати російською мовою, памʼятатимуть цей факт.
Повний відгук: https://t.me/kseniia_reads/335
Кожну частину я розгляну окремо, і почнемо з найголовнішого - з доктора Леонардо! Це було щось. Твір складається з прологу, трьох "книг", епілогу та післяслова. Ці частини спочатку друкувалися окремо в журналах, а вже через декілька років вийшли друком в цілісній формі). Пролог та кожна з книг ще додатково діляться на невелички частинки, які моєму мозку було зручно ковтати. З першого речення Йогансен мене зачарував. Його мова одночасно була красивезна та смішна. Вона несла мене якоюсь химерною оповіддю, і я не дуже розуміла, що в біса відбувається. Автор грає з читачем (але я ще не усвідомлюю, наскільки майстерно) та ламає четверту стіну.
Праця "Як будується оповідання" складається з декількох частин - спочатку автор дає нам досить ґрунтовну викладку своїх поглядів в цілому на мистецтво, та на письменництво зокрема. Далі він наводить оповідання (Баррі і Велза повністю, По - переказує, а прости господи Тургенєва - лише цитує, хоч і рясно). Після власне текстів оповідань вже йде Йогансенівська аналіза їхньої стуктури, прийомів, особливостей. Загалом це досить цікава частина, але от вона мені у вайб не дуже потрапила.
Що стосується поезії, вона яскрава і авангардна, серед наведених мені сподобалося 3 вірша, але я точно хочу знайомитися з творчістю Йогансена ще і ще. На превеликий жаль, це не складно, адже Майк Йогансен у віці 42 років був розстріляний нквсниками в Києві, і його тіло було таємно поховане в Биківнянському лісі. Сподіваюся, борці за право говорити, читати і писати російською мовою, памʼятатимуть цей факт.
Повний відгук: https://t.me/kseniia_reads/335