You need to sign in or sign up before continuing.
Take a photo of a barcode or cover
A review by marichka_pifagorivna
Музей покинутих секретів by Oksana Zabuzhko
5.0
Почну з того, що далось важче, а саме Зала 2 цей розділ майже тиждень читала, думала покинути, але продовжила, про що абсолютно не шкодую ( мова йде про Владу Матушевич, саме тут ми розуміємо, що таке секрет і чому саме така назва твору).
Те, як пані Оксана описує сцени кохання, це окремий вид мистецтва, особливо сцена Андріян/Рахель. Любовних ліній досить таки багато і ми бачимо якими різними можуть бути відносини Дарина/Андріян на противагу Владі/ Вадиму.
Дуже цікава лінія Павла Івановича народженого здається 48-го року в тюрмі, дівчиною єврейкою, яка завагітніла від Андріяна упівця. Його усиновлює кгбшник, Павло Іванович йде по слідам "батька" і також працює в кгб, після проголошення Незалежності України в СБУ. Будучи вже дорослим він дізнається хто була його мати і як вона померла, будучи в тюрмі на допитах вона згвалтована, повісилась на своїй косі...
Пані Оксана, пише прекрасно, дає можливість перевідкривати українську мову знову і знову. Читання цього роману – це така собі інтелектуальна робота і хотілось би в майбутньому чекати, щось таке ж маштабне, хоча на скільки я знаю пані Забужко хоче зосередитись більше на есеїстиці.
Але, якщо ви тільки починаєте знайомитись із сучасною українською літературою, то можливо б я радила почати з чогось іншого.
Те, як пані Оксана описує сцени кохання, це окремий вид мистецтва, особливо сцена Андріян/Рахель. Любовних ліній досить таки багато і ми бачимо якими різними можуть бути відносини Дарина/Андріян на противагу Владі/ Вадиму.
Дуже цікава лінія Павла Івановича народженого здається 48-го року в тюрмі, дівчиною єврейкою, яка завагітніла від Андріяна упівця. Його усиновлює кгбшник, Павло Іванович йде по слідам "батька" і також працює в кгб, після проголошення Незалежності України в СБУ. Будучи вже дорослим він дізнається хто була його мати і як вона померла, будучи в тюрмі на допитах вона згвалтована, повісилась на своїй косі...
Пані Оксана, пише прекрасно, дає можливість перевідкривати українську мову знову і знову. Читання цього роману – це така собі інтелектуальна робота і хотілось би в майбутньому чекати, щось таке ж маштабне, хоча на скільки я знаю пані Забужко хоче зосередитись більше на есеїстиці.
Але, якщо ви тільки починаєте знайомитись із сучасною українською літературою, то можливо б я радила почати з чогось іншого.