Take a photo of a barcode or cover
goroshyna 's review for:
Любовница французского лейтенанта
by John Fowles, John Fowles
Кілька речей хочу сказати про цей роман:
Час і місце подій. Усе відбувається в часи вікторіанської Англії, і я з чималим задоволенням насолоджувалася всіма ремарками та примітками Фаулза щодо тодішніх поглядів і звичаїв. Я люблю романи Джейн Остін, і хоча вона жила задовго до народження Вікторії, схоже, Фаулз міг надихнувся її творами та додати певної драми у власний роман. До того ж, рядки з «Переконання» Остін фігурують у якості епіграфів до кількох розділів.
Голос оповідача. Хоча персонажі живуть в XIX столітті, Фаулз коментує їхні вчинки з точки зору людини другої половини XX століття. Багатьом упередженим і сумнівним поглядам власних персонажів автор не висловлює заперечень, і можна помилково сприйняти його мовчання за знак згоди. Втім, іноді він все ж озивається — чи то приміткою, чи то їдким коментарем, — і тоді нам відкриваються його справжні погляди. А ще в якийсь момент він, що я вважаю одним із найкращих місць у творі.
ГГ і ГГ. Це не перший роман Фаулза, в якому я помічаю такий розклад: Герой різного ступеня освіченості зустрічає Героїню — незбагненну для нього жінку, яка наділена непритаманною її віку мудрістю. Ця жінка таємнича, не обтяжена соціальними нормами. Часто вона так чи інакше опиняється в оточенні старшого за неї художника («Жінка французького лейтенанта», «Колекціонер», «Вежа з чорного дерева»). У цьому романі Героїня, Сара, залишилася для мене загадкою. Тривалий час мені здавалося, що я розумію її мотиви та цілі, аж ось раптом вона викидує щось таке, що залишає мене в стані розгубленості. Вона прогресивна, як на свою добу, але, як і багатьох своїх героїнь, Фаулз ставить її на якийсь п'єдестал, що позбавляє її рис живої людини та переводить у ранг неземних істот. Вона не людина, а, можливо, образ досконалої жінки, що її вигадав собі автор. Про Героя я не можу сказати нічого цікавого, окрім того, що він продукт суспільства, у якому виріс. Він чоловік, зациклений на собі, і не вміє приймати відмови, якщо вважає, що йому щось належить по праву.
Прочитайте, будь ласка, цей роман і скажіть, як ви його сприйняли. Бо я заплуталася.
Час і місце подій. Усе відбувається в часи вікторіанської Англії, і я з чималим задоволенням насолоджувалася всіма ремарками та примітками Фаулза щодо тодішніх поглядів і звичаїв. Я люблю романи Джейн Остін, і хоча вона жила задовго до народження Вікторії, схоже, Фаулз міг надихнувся її творами та додати певної драми у власний роман. До того ж, рядки з «Переконання» Остін фігурують у якості епіграфів до кількох розділів.
Голос оповідача. Хоча персонажі живуть в XIX столітті, Фаулз коментує їхні вчинки з точки зору людини другої половини XX століття. Багатьом упередженим і сумнівним поглядам власних персонажів автор не висловлює заперечень, і можна помилково сприйняти його мовчання за знак згоди. Втім, іноді він все ж озивається — чи то приміткою, чи то їдким коментарем, — і тоді нам відкриваються його справжні погляди. А ще в якийсь момент він
Spoiler
проломив усі можливі стіни та сів у купе з героємГГ і ГГ. Це не перший роман Фаулза, в якому я помічаю такий розклад: Герой різного ступеня освіченості зустрічає Героїню — незбагненну для нього жінку, яка наділена непритаманною її віку мудрістю. Ця жінка таємнича, не обтяжена соціальними нормами. Часто вона так чи інакше опиняється в оточенні старшого за неї художника («Жінка французького лейтенанта», «Колекціонер», «Вежа з чорного дерева»). У цьому романі Героїня, Сара, залишилася для мене загадкою. Тривалий час мені здавалося, що я розумію її мотиви та цілі, аж ось раптом вона викидує щось таке, що залишає мене в стані розгубленості. Вона прогресивна, як на свою добу, але, як і багатьох своїх героїнь, Фаулз ставить її на якийсь п'єдестал, що позбавляє її рис живої людини та переводить у ранг неземних істот. Вона не людина, а, можливо, образ досконалої жінки, що її вигадав собі автор. Про Героя я не можу сказати нічого цікавого, окрім того, що він продукт суспільства, у якому виріс. Він чоловік, зациклений на собі, і не вміє приймати відмови, якщо вважає, що йому щось належить по праву.
Прочитайте, будь ласка, цей роман і скажіть, як ви його сприйняли. Бо я заплуталася.