Scan barcode
A review by katehamster
Танго смерті by Yuri Vynnychuk, Юрій Винничук
3.0
Коли я читала цю книгу вперше, вона мені дуже сподобалася. Так сильно сподобалася, що я придбала собі паперовий екземпляр. Він стояв одиноко на полиці до цього тижня, бо я вирішила цю книгу перечитати. Я зараз читаю книжку англійською про другу світову в Великобританії, тож чому б не почитати про другу світову в Україні.
Наскільки ж сильно змінилося моє сприйняття книги та автора між першим та другим прочитанням. Моя оцінка насправді 2,5. Оскільки я так і не розумію, як тут ставити половинки, то довелося ставити 3. Мені все ще подобається загальна ідея про переселення душ і зв'язок крізь покоління. Я дуже сильно люблю "Музей" Забужко і є моменти де ці книги сильно схожі. Враховуючи те, що книга Забужко вийшла раніше книги Винничука, з'являється питання, чи не надихався він більш якісним твором для створення своєї книжечки?
Також мені припала до душі галицька говірка. Така вже вона автентична та смачна. Мабуть, це й було тим, що під час першого прочитання заховало від мене усі огріхи цієї книги, а їх вистачає.
На мій смак, книга погано написана. Усі ці фрази довгі фрази з купою дуже примітивних поєднань. Хоч раз за сторінку мені здавалося, що я читаю не книгу відомого українського письменника, а твір третьокласника до тематичного уроку.
Героїв у книзі багато, але всі вони один на одного схожі. Серед чоловіків не завжди виходить розрізнити хто є хто. З жінками взагалі повний жах: вони або функція, або якась аморфна свята, або сексуальний об'єкт. Таке враження, що автор просто не знає, що робити з жінками в книгах.
Перечитувати я це більше не буду, ба навіть не хочу читати інших книжок Винничука, а в мене на полиці їх ще 3. Віднесу до міської бібліотеки, може там вони комусь припадуть до душі.
Наскільки ж сильно змінилося моє сприйняття книги та автора між першим та другим прочитанням. Моя оцінка насправді 2,5. Оскільки я так і не розумію, як тут ставити половинки, то довелося ставити 3. Мені все ще подобається загальна ідея про переселення душ і зв'язок крізь покоління. Я дуже сильно люблю "Музей" Забужко і є моменти де ці книги сильно схожі. Враховуючи те, що книга Забужко вийшла раніше книги Винничука, з'являється питання, чи не надихався він більш якісним твором для створення своєї книжечки?
Також мені припала до душі галицька говірка. Така вже вона автентична та смачна. Мабуть, це й було тим, що під час першого прочитання заховало від мене усі огріхи цієї книги, а їх вистачає.
На мій смак, книга погано написана. Усі ці фрази довгі фрази з купою дуже примітивних поєднань. Хоч раз за сторінку мені здавалося, що я читаю не книгу відомого українського письменника, а твір третьокласника до тематичного уроку.
Героїв у книзі багато, але всі вони один на одного схожі. Серед чоловіків не завжди виходить розрізнити хто є хто. З жінками взагалі повний жах: вони або функція, або якась аморфна свята, або сексуальний об'єкт. Таке враження, що автор просто не знає, що робити з жінками в книгах.
Перечитувати я це більше не буду, ба навіть не хочу читати інших книжок Винничука, а в мене на полиці їх ще 3. Віднесу до міської бібліотеки, може там вони комусь припадуть до душі.