4.0

4/5 ⭐️

Ця історія - це ніби подорож у часі до Парижа 1920-х років, до міста, що дихає мистецтвом, свободою і пошуком себе. Читати цю книгу — це як дивитись на світ очима самого Хемінгуея, молодого й амбітного письменника, який шукає свій шлях серед кафе, літературних зірок і вузьких паризьких вулиць.
Париж постає не лише містом, а й живим персонажем: сірі дні набережних, шумливі кафе, світло вікон уночі. Це Париж, що чарує, але водночас не приховує своїх гострих кутів. Через його розповіді я відчула, ніби сама опинилася поруч із молодим Ернестом, спостерігаючи, як він сміливо кидається в життя й дружбу з такими ж майбутніми легендами.
Часом книга дещо розмита, деякі епізоди повторюються, але в цьому і є її справжність.