Take a photo of a barcode or cover
A review by gluckenstein
Леді з Ґрейс-Адью та інші історії by Susanna Clarke
funny
lighthearted
medium-paced
3.5
Дуже по-Ґейманівськи, в тому сенсі, що навіть якщо оповідання не сягає аж так високо чи скінчується пшиком, стенаєш плечима: "Ну, принаймні, автор начитаний!"
Проєкт Кларк з переплетіння історичного і фольклорного матеріалів зі старту, втім, має перевагу над Ґеймановим, у тому, що, виявляється, і народні казки, і Джейк Остін, з чиїм стиль Сюзанну Кларк не втомлюються порівнювати, мають відчутні спільності — вони зазвичай лаконічні і не цураються гумору.
Досить закономірно, найбільш розчаровують частини збірки, чиє натхнення хилиться непропорційно в казковий чи в історичний бік, не використовуючи на повну вигоду від синтезу двох половин. Так "На Жаденнім пагорбі", заснований на впізнаваному фольклорному мотиві, здається, не виправдовує своє існування, а "Антики і оплета", що додає магію в життєпис королеви Шотландії, справляє враження дуже однопланового.
В найкращому випадку оповідання саме такі, як і мріється — дотепні, та не легковажні (казки про герцога Веллінґтона чи тих самих леді з Грейс-Адью, чи, хоч і прямолінійна, але напрочуд емоційно прониклива історія про те, як дівчина відбиває коханого в злої фантастичної істоти, "Місис Мебб"), або, якщо легковажні, принаймні містять дуже смішні сцени і незабутніх персонажів (казки про Тома Ясенвітера чи містера Сімонеллі), — але стилістична подібність найкращих історій до посередніх, як на мене, згладжує їхній ефект, залишаючи від збірки враження одноманітності. Єдина інша відносно недавно прочитана мною збірка літературних казок — "Джин в оці солов'я" А. С. Баєтт — теж була перемінної якості, але справила значно сильніше враження стильовою різноманітністю змісту.
Примітки, ілюстрації в виданні "РМ (Рідна Мова)" — неперевершено (хоча, якщо ви сподівалися на черговий Назаренків копняк Джону Фаулзу, тоді перевершено — для нього місця не знайшлося).
Проєкт Кларк з переплетіння історичного і фольклорного матеріалів зі старту, втім, має перевагу над Ґеймановим, у тому, що, виявляється, і народні казки, і Джейк Остін, з чиїм стиль Сюзанну Кларк не втомлюються порівнювати, мають відчутні спільності — вони зазвичай лаконічні і не цураються гумору.
Досить закономірно, найбільш розчаровують частини збірки, чиє натхнення хилиться непропорційно в казковий чи в історичний бік, не використовуючи на повну вигоду від синтезу двох половин. Так "На Жаденнім пагорбі", заснований на впізнаваному фольклорному мотиві, здається, не виправдовує своє існування, а "Антики і оплета", що додає магію в життєпис королеви Шотландії, справляє враження дуже однопланового.
В найкращому випадку оповідання саме такі, як і мріється — дотепні, та не легковажні (казки про герцога Веллінґтона чи тих самих леді з Грейс-Адью, чи, хоч і прямолінійна, але напрочуд емоційно прониклива історія про те, як дівчина відбиває коханого в злої фантастичної істоти, "Місис Мебб"), або, якщо легковажні, принаймні містять дуже смішні сцени і незабутніх персонажів (казки про Тома Ясенвітера чи містера Сімонеллі), — але стилістична подібність найкращих історій до посередніх, як на мене, згладжує їхній ефект, залишаючи від збірки враження одноманітності. Єдина інша відносно недавно прочитана мною збірка літературних казок — "Джин в оці солов'я" А. С. Баєтт — теж була перемінної якості, але справила значно сильніше враження стильовою різноманітністю змісту.
Примітки, ілюстрації в виданні "РМ (Рідна Мова)" — неперевершено (хоча, якщо ви сподівалися на черговий Назаренків копняк Джону Фаулзу, тоді перевершено — для нього місця не знайшлося).