Take a photo of a barcode or cover
rzarich 's review for:
Once & Future, Vol. 1: The King is Undead
by Kieron Gillen
Про творчість Кіерон Ґіллена я знаю тільки з коміксу «Проклятий і божественний) («The Wicked + The Divine»), якого я вже встиг прочитати три делюкси. І в мене було дуже багато суперечливих вражень під час читання. А ось із Деном Морою все по іншому, я прочитав «Клаус» Ґранта Моррісона (вийшов українською, до речі, у видавництві Vovkulaka), який він малював, і мені дуже сподобався його малюнок. Ще раз я зустрівся із його стилем у коміксах DC Universe і там теж було все чудово. «Минуле й прийдешнє: Король-нежить» («Once & Future: King is Undead») — це класний дует із малюнком Дена Мори та міфологією про короля Артура. Як тут пройти повз?
Так про що ж сюжет, бо навіть обкладинка насправді інтригує. Група націоналістів знаходить легендарні піхви клинка Екскалібура, які мають власну магічну й таємничу силу. Вони використовують цю магію, щоби повернути короля Артура з мертвих і здійснити темне пророцтво. Але коли саркофаг відчиняється, то вони не очікували побачити кістлявого Артура, який перетворився на нежить після пробудження. З іншої сторони є одна бабуся Бріджит МакҐвайр, відставна мисливиця за монстрами, яка знає, як зупинити ці міфічні сили. На допомогу цьому вона затягнула її нічого не підозрюючого онука Дункана. Він ніколи не міг подумати, що світ, який, на його думку, існував лише в історіях, може якимось чином бути реальністю. Тепер вони зіткнутися зі смертельними таємницями минулого Великобританії, які загрожують їхньому майбутньому та і світу загалом.
Виглядає все дуже й дуже цікаво. Та є кілька «але», які відштовхують від історії. Перше, динаміка оповіді. Вона тут занадто стрімка для мене, події розвиваються з такою швидкістю, що тільки і встигай за всім. Друге, це наслідок першої проблеми для мене, бо герої не до кінця розкриваються. Звісно, що при такій манері оповіді й часу дуже немає, щоби зупинитися й розказати більше про того чи іншого персонажа. Через це відчувається штучність деяких персонажів.
Повертаючись до Дункана, то побачивши вперше монстра і трішки відгамселивши його, він легко погоджується на всі «байки» бабусі та готовий боротися із будь-якою нечистю. Його, звісно, кидає часом у сторону, де він він намагається відмовитися від цієї участі, але це виглядає більше, як якийсь істеричний припадок. Дункан ще й до того вплів у цю історію подругу, з якою він мав тільки одне недолуге перше побачення. Шкода дівчини) Ось ця вся мотивація й дії Дункана, для мене, як «вилами по воді писано». Не вірю цьому персонажу взагалі. Можливо, далі щось зміниться. Натомість, бабуся рве мозок по швах. Така собі завжди стильна, прямолінійна, тверда й жорстока жіночка, якій узяти дробовик і знести голову наступному монстру чи клинком відрізати кінцівки тому ж створінню, легше, аніж спекти пиріг із яблуками. Ось це найяскравіший аспект коміксу для мене.
І взагалі, я б назвав цей комікс таким собі «слеєром», де постійно й неочікувано з’являються монстри, а головні герої певному чином із ними справляються. Просто в основі цього лежать британські легенди й міфологія, а події відбуваються в сучасній Великобританії. Коли я ставив перед собою питання чи сподобався мені комікс, то однозначно відповісти не міг. Дуже багато моментів, які мені не сподобалися, але безумна бабуся Бріджет МакҐвайєр та малюнок Дена Мори поки витягнули для мене цю історію. Глянемо, як піде з другою аркою.
Підуписуйтеся на Телеґрам канал про комікси і не тільки https://t.me/tripwithbook
Так про що ж сюжет, бо навіть обкладинка насправді інтригує. Група націоналістів знаходить легендарні піхви клинка Екскалібура, які мають власну магічну й таємничу силу. Вони використовують цю магію, щоби повернути короля Артура з мертвих і здійснити темне пророцтво. Але коли саркофаг відчиняється, то вони не очікували побачити кістлявого Артура, який перетворився на нежить після пробудження. З іншої сторони є одна бабуся Бріджит МакҐвайр, відставна мисливиця за монстрами, яка знає, як зупинити ці міфічні сили. На допомогу цьому вона затягнула її нічого не підозрюючого онука Дункана. Він ніколи не міг подумати, що світ, який, на його думку, існував лише в історіях, може якимось чином бути реальністю. Тепер вони зіткнутися зі смертельними таємницями минулого Великобританії, які загрожують їхньому майбутньому та і світу загалом.
Виглядає все дуже й дуже цікаво. Та є кілька «але», які відштовхують від історії. Перше, динаміка оповіді. Вона тут занадто стрімка для мене, події розвиваються з такою швидкістю, що тільки і встигай за всім. Друге, це наслідок першої проблеми для мене, бо герої не до кінця розкриваються. Звісно, що при такій манері оповіді й часу дуже немає, щоби зупинитися й розказати більше про того чи іншого персонажа. Через це відчувається штучність деяких персонажів.
Повертаючись до Дункана, то побачивши вперше монстра і трішки відгамселивши його, він легко погоджується на всі «байки» бабусі та готовий боротися із будь-якою нечистю. Його, звісно, кидає часом у сторону, де він він намагається відмовитися від цієї участі, але це виглядає більше, як якийсь істеричний припадок. Дункан ще й до того вплів у цю історію подругу, з якою він мав тільки одне недолуге перше побачення. Шкода дівчини) Ось ця вся мотивація й дії Дункана, для мене, як «вилами по воді писано». Не вірю цьому персонажу взагалі. Можливо, далі щось зміниться. Натомість, бабуся рве мозок по швах. Така собі завжди стильна, прямолінійна, тверда й жорстока жіночка, якій узяти дробовик і знести голову наступному монстру чи клинком відрізати кінцівки тому ж створінню, легше, аніж спекти пиріг із яблуками. Ось це найяскравіший аспект коміксу для мене.
І взагалі, я б назвав цей комікс таким собі «слеєром», де постійно й неочікувано з’являються монстри, а головні герої певному чином із ними справляються. Просто в основі цього лежать британські легенди й міфологія, а події відбуваються в сучасній Великобританії. Коли я ставив перед собою питання чи сподобався мені комікс, то однозначно відповісти не міг. Дуже багато моментів, які мені не сподобалися, але безумна бабуся Бріджет МакҐвайєр та малюнок Дена Мори поки витягнули для мене цю історію. Глянемо, як піде з другою аркою.
Підуписуйтеся на Телеґрам канал про комікси і не тільки https://t.me/tripwithbook