Take a photo of a barcode or cover
springirl 's review for:
Зимове сонцестояння
by Rosamunde Pilcher
Для мене було сюрпризом, але виявилося, що це - класична різдвяна історія.
В романі є декілька головних персонажів, і кожна глава описує події з точки зору когось з них. Таким чином іноді трапляється так, що одну і ту ж подію ми бачимо з різних точок зору, та це переважно було цікаво і не дратувало. Тут досить довга експозиція - за нею цікаво було спостерігати, але першу главу в 100 сторінок я розтягнула на декілька днів, далі вже пішло бадьоріше.
Авторка роману - британка (як і всі персонажі твору), а дія відбуватиметься на глибокій півночі Шотландії. Події ми проживатимемо з декількома пенсіонерами (що нагадало мені Османівський “Клуб вбивств по четвергах”), декількома моїми 30-річними ровесниками та 14-річною підліткою. Доля звела їх в старому будинку напередодні Різдва, і власне Різдво є фіналом книги.
Мені було переважно затишно і тепло читати цю історію, хоч вона і не позбавлена конфліктів та трагедій. Але десь на 60% мені здалося, що я здогадуюся, до чого все йде, і не помилилася. Цей факт вплинув на мою оцінку: книжка хороша, але все ж трохи передбачувана і розтягнута, і наприкінці я вже просто від неї підутомилася.
Після основного роману ми маємо сторінок 10 автобіографічної оповіді про шотландське дитинсво авторки, воно гарно доповнило роман і показало, звідки авторка брала деякі сюжетні ходи.
В цілому я б рекомендувала цю книгу для читання в Різдвяний сезон.
Більше відгуків: https://t.me/kseniia_reads
В романі є декілька головних персонажів, і кожна глава описує події з точки зору когось з них. Таким чином іноді трапляється так, що одну і ту ж подію ми бачимо з різних точок зору, та це переважно було цікаво і не дратувало. Тут досить довга експозиція - за нею цікаво було спостерігати, але першу главу в 100 сторінок я розтягнула на декілька днів, далі вже пішло бадьоріше.
Авторка роману - британка (як і всі персонажі твору), а дія відбуватиметься на глибокій півночі Шотландії. Події ми проживатимемо з декількома пенсіонерами (що нагадало мені Османівський “Клуб вбивств по четвергах”), декількома моїми 30-річними ровесниками та 14-річною підліткою. Доля звела їх в старому будинку напередодні Різдва, і власне Різдво є фіналом книги.
Мені було переважно затишно і тепло читати цю історію, хоч вона і не позбавлена конфліктів та трагедій. Але десь на 60% мені здалося, що я здогадуюся, до чого все йде, і не помилилася. Цей факт вплинув на мою оцінку: книжка хороша, але все ж трохи передбачувана і розтягнута, і наприкінці я вже просто від неї підутомилася.
Після основного роману ми маємо сторінок 10 автобіографічної оповіді про шотландське дитинсво авторки, воно гарно доповнило роман і показало, звідки авторка брала деякі сюжетні ходи.
В цілому я б рекомендувала цю книгу для читання в Різдвяний сезон.
Більше відгуків: https://t.me/kseniia_reads