marta_r 's review for:

Жінка в пісках by Kōbō Abe

5.0

---

Дуже і дуже символічно-настроєва і глибока за змістом книга, вперше не осилила її, якось занадто депресивно було.

Загалом, це філософський роман про свободу та вибір людини. Сюжет доволі абсурдний - ентомолог Нікі Дзюмпей із Токіо вирушає на пошуки рідкісних комах. Ввечері, коли він збагнув, що останній автобус вже поїхав, він зупиняється на нічліг у якомусь селі, де люди живуть на дні піщаних ям. Зранку виявилось, що зникла драбина по якій він спустився туди. Кіоко, жінка в якої він зупинився, пояснює йому, що їхнє завдання щоденно вигрібати пісок щоб не загинути. Отак Нікі і вгрузає в щоденну рутину вигрібання піска.

Пісок тут не просто фізична перешкода, це радше метафора постійних і безсенсовних зусиль. Пісок нагадує, що життя не піддається повному контролю. Подібно до Сізіфа, він вигрібає без кінця й краю цей пісок. Незважаючи на це, Нікі таки намагається надати цьому всьому якийсь сенс і віднайти життєву цінність.

Також тут слід відмітити важливість самореалізації (саме те чому Нікі ходить і шукає цих мушок) і не важливість минулого (бути тут і зараз), важливість виходу з патової ситуації.

Кінцівка дуже здивувала саме остаточним вибором Нікі