Take a photo of a barcode or cover
3.75 AVERAGE
3.75 AVERAGE
Really 3,5 stars, but leaning towards the 3 rather than the 4. Goodreads, when will we be able to give half stars? Cause I need them, desperately..... 😂
emotional
reflective
medium-paced
Plot or Character Driven:
A mix
Strong character development:
Yes
Loveable characters:
Complicated
Diverse cast of characters:
No
Flaws of characters a main focus:
Complicated
emotional
reflective
slow-paced
Кілька речей хочу сказати про цей роман:
Час і місце подій. Усе відбувається в часи вікторіанської Англії, і я з чималим задоволенням насолоджувалася всіма ремарками та примітками Фаулза щодо тодішніх поглядів і звичаїв. Я люблю романи Джейн Остін, і хоча вона жила задовго до народження Вікторії, схоже, Фаулз міг надихнувся її творами та додати певної драми у власний роман. До того ж, рядки з «Переконання» Остін фігурують у якості епіграфів до кількох розділів.
Голос оповідача. Хоча персонажі живуть в XIX столітті, Фаулз коментує їхні вчинки з точки зору людини другої половини XX століття. Багатьом упередженим і сумнівним поглядам власних персонажів автор не висловлює заперечень, і можна помилково сприйняти його мовчання за знак згоди. Втім, іноді він все ж озивається — чи то приміткою, чи то їдким коментарем, — і тоді нам відкриваються його справжні погляди. А ще в якийсь момент він, що я вважаю одним із найкращих місць у творі.
ГГ і ГГ. Це не перший роман Фаулза, в якому я помічаю такий розклад: Герой різного ступеня освіченості зустрічає Героїню — незбагненну для нього жінку, яка наділена непритаманною її віку мудрістю. Ця жінка таємнича, не обтяжена соціальними нормами. Часто вона так чи інакше опиняється в оточенні старшого за неї художника («Жінка французького лейтенанта», «Колекціонер», «Вежа з чорного дерева»). У цьому романі Героїня, Сара, залишилася для мене загадкою. Тривалий час мені здавалося, що я розумію її мотиви та цілі, аж ось раптом вона викидує щось таке, що залишає мене в стані розгубленості. Вона прогресивна, як на свою добу, але, як і багатьох своїх героїнь, Фаулз ставить її на якийсь п'єдестал, що позбавляє її рис живої людини та переводить у ранг неземних істот. Вона не людина, а, можливо, образ досконалої жінки, що її вигадав собі автор. Про Героя я не можу сказати нічого цікавого, окрім того, що він продукт суспільства, у якому виріс. Він чоловік, зациклений на собі, і не вміє приймати відмови, якщо вважає, що йому щось належить по праву.
Прочитайте, будь ласка, цей роман і скажіть, як ви його сприйняли. Бо я заплуталася.
Час і місце подій. Усе відбувається в часи вікторіанської Англії, і я з чималим задоволенням насолоджувалася всіма ремарками та примітками Фаулза щодо тодішніх поглядів і звичаїв. Я люблю романи Джейн Остін, і хоча вона жила задовго до народження Вікторії, схоже, Фаулз міг надихнувся її творами та додати певної драми у власний роман. До того ж, рядки з «Переконання» Остін фігурують у якості епіграфів до кількох розділів.
Голос оповідача. Хоча персонажі живуть в XIX столітті, Фаулз коментує їхні вчинки з точки зору людини другої половини XX століття. Багатьом упередженим і сумнівним поглядам власних персонажів автор не висловлює заперечень, і можна помилково сприйняти його мовчання за знак згоди. Втім, іноді він все ж озивається — чи то приміткою, чи то їдким коментарем, — і тоді нам відкриваються його справжні погляди. А ще в якийсь момент він
Spoiler
проломив усі можливі стіни та сів у купе з героємГГ і ГГ. Це не перший роман Фаулза, в якому я помічаю такий розклад: Герой різного ступеня освіченості зустрічає Героїню — незбагненну для нього жінку, яка наділена непритаманною її віку мудрістю. Ця жінка таємнича, не обтяжена соціальними нормами. Часто вона так чи інакше опиняється в оточенні старшого за неї художника («Жінка французького лейтенанта», «Колекціонер», «Вежа з чорного дерева»). У цьому романі Героїня, Сара, залишилася для мене загадкою. Тривалий час мені здавалося, що я розумію її мотиви та цілі, аж ось раптом вона викидує щось таке, що залишає мене в стані розгубленості. Вона прогресивна, як на свою добу, але, як і багатьох своїх героїнь, Фаулз ставить її на якийсь п'єдестал, що позбавляє її рис живої людини та переводить у ранг неземних істот. Вона не людина, а, можливо, образ досконалої жінки, що її вигадав собі автор. Про Героя я не можу сказати нічого цікавого, окрім того, що він продукт суспільства, у якому виріс. Він чоловік, зациклений на собі, і не вміє приймати відмови, якщо вважає, що йому щось належить по праву.
Прочитайте, будь ласка, цей роман і скажіть, як ви його сприйняли. Бо я заплуталася.
What a strangeee book. After a few pages in, and being very disoriented, I did some googling and figured out that Fowles was not Victorian but wrote stories in that time period. Fine, that's basically true of any author writing historical fiction. But Fowles pulled back the curtain a bit and lets the reader in on his 20th century perspective and I just didn't care for it.
Reflective take on Victorian life--ending was better than I thought it would be.
I liked the authorial/narrative voice in this book, but I sort of collect that sort of thing. As for the story, I got rather tired of it about half way through, and had to push myself to finish it. I wish that I had read it in a class, so I could better appreciate some of what Fowles was doing.
challenging
informative
mysterious
reflective
slow-paced
Plot or Character Driven:
Character
Strong character development:
Yes
Loveable characters:
Yes
Diverse cast of characters:
No
Flaws of characters a main focus:
Yes
reflective
slow-paced
Plot or Character Driven:
Character
Strong character development:
Yes
Loveable characters:
Complicated
Diverse cast of characters:
No
Flaws of characters a main focus:
Yes
challenging
emotional
reflective
tense
slow-paced
Plot or Character Driven:
Character
Strong character development:
Complicated
Loveable characters:
No
Diverse cast of characters:
No
Flaws of characters a main focus:
Yes