Take a photo of a barcode or cover
2.82 AVERAGE
2.82 AVERAGE
challenging
dark
mysterious
fast-paced
Plot or Character Driven:
Plot
Strong character development:
Complicated
Loveable characters:
Complicated
Diverse cast of characters:
Yes
Flaws of characters a main focus:
Complicated
Так вийшло, що перед знайомством з коміксом «Тіла», спершу переглядав однойменну екранізацію, серіал Марко Кройцпайнтнера та Хаолу Вана. І хоча він був цікавим, відразу виникло бажання, що хочу глибше зануритись у першоджерело — комікс Сая Спенсера. Сценарій і стиль екранізацій зазвичай дещо змінюють атмосферу оригіналу, і це підштовхнуло мене до пошуку оригінального коміксу, який, як виявилось, набагато багатший і має свої відмінні особливості.
Сюжет «Тіл» розгортається навколо чотирьох детективів, кожен з яких працює в різний історичний період. І всі вони стикаються з однаковою загадкою: знайдене тіло у провулку Лонгарвест. Це тіло не має жодних очевидних ознак ідентичності, однак на ньому присутній незвичайний символ, який повторюється в кожному з випадків. Детективи різних часів, — від Лондона 1890 року, через 1940-й, 2014-й і до майбутнього 2050 року, — намагаються розгадати, що ж об'єднує ці злочини та хто стоїть за ними. Спенсер майстерно поєднує історії про пошук правди з роздумами над ідентичністю і прийняттям різних культур, що є важливими темами для британського суспільства.
Особливість коміксу полягає в тому, що сюжет поділений на чотири лінії, кожна з яких має свій стиль і атмосферу завдяки різним художникам. Це не тільки дозволяє виразно передати дух кожної епохи, а й робить саму історію більш багатогранною. У 1890 році малює Дін Ормстон, створюючи похмурий, готичний настрій для Лондона тої епохи. Філ Вінслейд в 1940-их показує напружену атмосферу воєнного Лондона, а Меґан Гетрік у 2014 році передає сучасні соціальні проблеми через контекст расизму та політичних конфліктів. Найбільш сюрреалістичний малюнок, що відображає майбутнє, створено Тулою Лотей, чий стиль ілюструє постапокаліптичну реальність. Всі ці вони чудово доповнюють один одного і підсилюють ефект, створюючи цілісну атмосферу історії.
Що мене вразило, так це те, як Сай Спенсер зумів органічно вплести ці чотири окремі історії в одну. Кожен детектив має свій унікальний характер і мотивацію, а самі історії наповнені емоціями та соціальними проблемами. Водночас важко було не помітити, що деякі сюжетні лінії розвиваються досить повільно і не завжди дають чіткі відповіді до самого кінця. Мені, наприклад, було важко сприймати всі нюанси історії з майбутнього, адже її сюжет і персонажі виглядають значно більш абстрактно, ніж решта. Хоча у фіналі цього підсюжету стало все зрозуміло.
Важливою частиною «Тіл» є також тематичний аспект. Комікс не просто детектив, він порушує питання культурної ідентичності, належності до певної нації і боротьби з дискримінацією. Це яскраво видно через персонажів: гомосексуального детектива з 1890 року, єврейського детектива з 1940-го, мусульманську детективку в 2014-му і амнезійну героїню з майбутнього. Всі ці персонажі виступають як метафора сучасної Великої Британії, де, попри расові та культурні розбіжності, всі вони складають єдине ціле.
Але комікс не без мінусів. По-перше, фінал справді виявився дещо заплутаним, і кілька сюжетних ліній за відчуттями не отримали достатнього роз'яснення. По-друге, іноді важко зрозуміти мотивацію героїв, особливо це стосується персонажа Мейплвуд з майбутнього, чия історія виглядає, на мою думку, трохи надмірно абстрактною. Чомусь найбільше питань в мене саме до історії про майбутнє.
Хоча комікс і серіал мають спільні елементи, але також мають значні відмінності. Мені особисто сподобався більше комікс, завдяки його різноманіттю художніх стилів. Але, звісно, обидва твори заслуговують вашої уваги.
Сюжет «Тіл» розгортається навколо чотирьох детективів, кожен з яких працює в різний історичний період. І всі вони стикаються з однаковою загадкою: знайдене тіло у провулку Лонгарвест. Це тіло не має жодних очевидних ознак ідентичності, однак на ньому присутній незвичайний символ, який повторюється в кожному з випадків. Детективи різних часів, — від Лондона 1890 року, через 1940-й, 2014-й і до майбутнього 2050 року, — намагаються розгадати, що ж об'єднує ці злочини та хто стоїть за ними. Спенсер майстерно поєднує історії про пошук правди з роздумами над ідентичністю і прийняттям різних культур, що є важливими темами для британського суспільства.
Особливість коміксу полягає в тому, що сюжет поділений на чотири лінії, кожна з яких має свій стиль і атмосферу завдяки різним художникам. Це не тільки дозволяє виразно передати дух кожної епохи, а й робить саму історію більш багатогранною. У 1890 році малює Дін Ормстон, створюючи похмурий, готичний настрій для Лондона тої епохи. Філ Вінслейд в 1940-их показує напружену атмосферу воєнного Лондона, а Меґан Гетрік у 2014 році передає сучасні соціальні проблеми через контекст расизму та політичних конфліктів. Найбільш сюрреалістичний малюнок, що відображає майбутнє, створено Тулою Лотей, чий стиль ілюструє постапокаліптичну реальність. Всі ці вони чудово доповнюють один одного і підсилюють ефект, створюючи цілісну атмосферу історії.
Що мене вразило, так це те, як Сай Спенсер зумів органічно вплести ці чотири окремі історії в одну. Кожен детектив має свій унікальний характер і мотивацію, а самі історії наповнені емоціями та соціальними проблемами. Водночас важко було не помітити, що деякі сюжетні лінії розвиваються досить повільно і не завжди дають чіткі відповіді до самого кінця. Мені, наприклад, було важко сприймати всі нюанси історії з майбутнього, адже її сюжет і персонажі виглядають значно більш абстрактно, ніж решта. Хоча у фіналі цього підсюжету стало все зрозуміло.
Важливою частиною «Тіл» є також тематичний аспект. Комікс не просто детектив, він порушує питання культурної ідентичності, належності до певної нації і боротьби з дискримінацією. Це яскраво видно через персонажів: гомосексуального детектива з 1890 року, єврейського детектива з 1940-го, мусульманську детективку в 2014-му і амнезійну героїню з майбутнього. Всі ці персонажі виступають як метафора сучасної Великої Британії, де, попри расові та культурні розбіжності, всі вони складають єдине ціле.
Але комікс не без мінусів. По-перше, фінал справді виявився дещо заплутаним, і кілька сюжетних ліній за відчуттями не отримали достатнього роз'яснення. По-друге, іноді важко зрозуміти мотивацію героїв, особливо це стосується персонажа Мейплвуд з майбутнього, чия історія виглядає, на мою думку, трохи надмірно абстрактною. Чомусь найбільше питань в мене саме до історії про майбутнє.
Хоча комікс і серіал мають спільні елементи, але також мають значні відмінності. Мені особисто сподобався більше комікс, завдяки його різноманіттю художніх стилів. Але, звісно, обидва твори заслуговують вашої уваги.
dark
mysterious
tense
medium-paced
Plot or Character Driven:
Plot
Strong character development:
Complicated
Loveable characters:
No
Diverse cast of characters:
No
Flaws of characters a main focus:
Complicated
I love theology but this is just lazy and "bad" cannot even describe the story's execution
It's almost infuriating how terrible the ending seems simply bc everything before fails at establishing anything passably
This conclusion thematising forgiveness for one self and love and identity and should be my jam and butter but tf
(I love the scene of the gay man accepting himself though)
It's almost infuriating how terrible the ending seems simply bc everything before fails at establishing anything passably
This conclusion thematising forgiveness for one self and love and identity and should be my jam and butter but tf
(I love the scene of the gay man accepting himself though)
dark
mysterious
fast-paced
Plot or Character Driven:
A mix
Strong character development:
Yes
Loveable characters:
Complicated
Diverse cast of characters:
Yes
Flaws of characters a main focus:
Yes
In lieu of a review it's simply sufficient enough to Google Image Search "What the ---- Am I Reading?"
challenging
dark
medium-paced
Plot or Character Driven:
A mix
Strong character development:
No
Loveable characters:
No
Diverse cast of characters:
Yes
Flaws of characters a main focus:
Complicated
Still not sure if I liked this or what it was about. It is a very interesting thought experament in graphic novel form
dark
emotional
tense
fast-paced
Plot or Character Driven:
Plot
Strong character development:
No
Loveable characters:
Complicated
Diverse cast of characters:
Yes
Flaws of characters a main focus:
Yes
Despite completely confusing me towards the end, I really enjoyed this murder mystery. Having a different artist for each era made each of them feel unique without being completely disconnected.
At the heart of it, this book is about minorities becoming accepted and the great lengths they have to go to to "know they are loved".
At the heart of it, this book is about minorities becoming accepted and the great lengths they have to go to to "know they are loved".
Deeply underwhelming. I like weird things normally but, while this is hugely ambitious and the overall idea is great, it feels very mismatched and the conclusion seems rushed and forced. The artwork is excellent, though the cover on this edition has nothing to do with the actual story.