Take a photo of a barcode or cover
4.26 AVERAGE
4.26 AVERAGE
emotional
inspiring
reflective
sad
medium-paced
Plot or Character Driven:
Character
Strong character development:
Yes
Loveable characters:
Yes
Diverse cast of characters:
Yes
Flaws of characters a main focus:
Yes
From my friend Im hearing it takes a while for the story to be laid out before it gets good but so far I think its not something I would've continued reading if it wasn't for my manga club.
adventurous
fast-paced
Анонс манґи «Сага про Вінлад» від Макото Юкімура викликав багато захвату, а я узагалі не знав нічого про неї. Але причина, чому ця манґа отримала особливу увагу у мене й бажання познайомитися із нею — були вікінги.
«Сага про Вінланд» розпочинається з підліткового віку головного героя Торфінна та показує хитрість лідера найманців Аскеладда. А також рішучість і жорстокість Торфінна, коли вони приєднуються до битви між франкськими лордами. Усе для того, щоб заволодіти скарбами, використавши одного з лордів та його армію для власної вигоди. Після подій штурму фортеці, Торфінн дістає право кинути виклик Аскеладду, і їхній поєдинок відбувається, коли вони повертаються на свою базу, землю, контрольовану дядьком Аскеладда в Данії. Далі історія повертається на десять років назад, до будинку Торфінна в Ісландії з його батьком Торсом, матір’ю, сестрою та другом сім’ї Лейфом Еріксоном. Де ми дізнаємося, крім дитинства Торфінна, саме про його батька Торса, який колись великий воїн, осів у далеких холодних землях задля душевного спокою.
Відчувається, що Макото Юкімура дуже ретельно досліджував культуру вікінгів, зброю та одяг, щоб створити світ, який буде дуже правдоподібним. І це спрацювало, бо завдяки підходу автора, легко поринути в скандинавський спосіб життя — від боротьби за життя для виживання в Ісландії до розгулу вікінгів, які повертаються додому зі своєю здобиччю після жорстких сутичок. Юкімурі узагалі не заважає показувати все відкрито в манзі, особливо в бойових сценах. Солдати пронизані стрілами з усіх боків, очні яблука на стрілах, коли їх збирають, щоби використати для наступного бою, чи голови, які відлітають після відрубування. Якщо б малюнок мав колір, то сторінки із боями були б залиті багряною фарбою, натомість вони чорніють від усієї цієї крові.
Але окрім ретельної уваги до вікінгів, Макото Юкімура також серйозно ставиться до історичного боку цієї саги. Декілька персонажів ґрунтуються на історичних діячах важливих для світової історії. Найбільш очевидним є Лейф Еріксон, відомий скандинавський дослідник, син першовідкривача Ґренландії Еріка Рудого, який знайшов Ісландію. А в манзі — землю Вінланд, що із розповіді Лейфа та кадрів на сторінках дає нам розуміння, що це найімовірніше Північна Америка. Читаючи перший том, зрозуміло, що головним героєм є Торфінн. Але такий другорядний персонаж, як Лейф, відіграє визначну роль у становленні Торфінна, який загорівся мрією також знайти Вінланд, землю без крові, воєн, рабства та голоду. Головний герой теж має історичні зв’язки з раннім ісландським мореплавцем-дослідником на ім’я Торфінн Карлсефні. На мою думку, це відмінно працює, адже до й так реалістичного антуражу, який створює манґака, зв’язок із реальними історичними постатями ще більше підсилює цей ефект.
Цей перший том закладає цеглини майбутньої історії (яка вже, як відомо, розтягнулася на 27 томів), визначає, де зараз знаходиться Торфінн, а потім показує, чому він так сильно ненавидить Аскеладда. Флешбек займає більшу частину тому, показуючи життя Торфінна до подій нападу на фортецю зі скарбами. Життя в Ісландії непросте, колихається між стихією та іншими лідерами тієї місцевості. Але, здається, найбільша боротьба припадає на Торса, оскільки він намагається навчити своїх дітей, Ульфу та Торфінна, жити вільним життям, без битв, прославляння війни та рабства. Саме ця річ створює одні з найнапруженіших моментів у манзі, як-от Ульфа, яка нарікає на погані навички свого батька в торгах, коли він віддає дорогоцінних овець за право поховати мертвого раба. Адже, з одного боку, маємо боротьбу за виживання в цих холодних землях, а з іншого — батько, на думку доньки, так легко віддає можливість пережити цю зиму.
Це сильний початок історичної пригодницької історії, де все зіграло бездоганно, — герої, реалістичність, світ, період, історичні аспекти, малюнок, — створивши дивовижну та захопливу атмосферу. Не знаю, що тут думати, просто треба йти читати цю манґу.
«Сага про Вінланд» розпочинається з підліткового віку головного героя Торфінна та показує хитрість лідера найманців Аскеладда. А також рішучість і жорстокість Торфінна, коли вони приєднуються до битви між франкськими лордами. Усе для того, щоб заволодіти скарбами, використавши одного з лордів та його армію для власної вигоди. Після подій штурму фортеці, Торфінн дістає право кинути виклик Аскеладду, і їхній поєдинок відбувається, коли вони повертаються на свою базу, землю, контрольовану дядьком Аскеладда в Данії. Далі історія повертається на десять років назад, до будинку Торфінна в Ісландії з його батьком Торсом, матір’ю, сестрою та другом сім’ї Лейфом Еріксоном. Де ми дізнаємося, крім дитинства Торфінна, саме про його батька Торса, який колись великий воїн, осів у далеких холодних землях задля душевного спокою.
Відчувається, що Макото Юкімура дуже ретельно досліджував культуру вікінгів, зброю та одяг, щоб створити світ, який буде дуже правдоподібним. І це спрацювало, бо завдяки підходу автора, легко поринути в скандинавський спосіб життя — від боротьби за життя для виживання в Ісландії до розгулу вікінгів, які повертаються додому зі своєю здобиччю після жорстких сутичок. Юкімурі узагалі не заважає показувати все відкрито в манзі, особливо в бойових сценах. Солдати пронизані стрілами з усіх боків, очні яблука на стрілах, коли їх збирають, щоби використати для наступного бою, чи голови, які відлітають після відрубування. Якщо б малюнок мав колір, то сторінки із боями були б залиті багряною фарбою, натомість вони чорніють від усієї цієї крові.
Але окрім ретельної уваги до вікінгів, Макото Юкімура також серйозно ставиться до історичного боку цієї саги. Декілька персонажів ґрунтуються на історичних діячах важливих для світової історії. Найбільш очевидним є Лейф Еріксон, відомий скандинавський дослідник, син першовідкривача Ґренландії Еріка Рудого, який знайшов Ісландію. А в манзі — землю Вінланд, що із розповіді Лейфа та кадрів на сторінках дає нам розуміння, що це найімовірніше Північна Америка. Читаючи перший том, зрозуміло, що головним героєм є Торфінн. Але такий другорядний персонаж, як Лейф, відіграє визначну роль у становленні Торфінна, який загорівся мрією також знайти Вінланд, землю без крові, воєн, рабства та голоду. Головний герой теж має історичні зв’язки з раннім ісландським мореплавцем-дослідником на ім’я Торфінн Карлсефні. На мою думку, це відмінно працює, адже до й так реалістичного антуражу, який створює манґака, зв’язок із реальними історичними постатями ще більше підсилює цей ефект.
Цей перший том закладає цеглини майбутньої історії (яка вже, як відомо, розтягнулася на 27 томів), визначає, де зараз знаходиться Торфінн, а потім показує, чому він так сильно ненавидить Аскеладда. Флешбек займає більшу частину тому, показуючи життя Торфінна до подій нападу на фортецю зі скарбами. Життя в Ісландії непросте, колихається між стихією та іншими лідерами тієї місцевості. Але, здається, найбільша боротьба припадає на Торса, оскільки він намагається навчити своїх дітей, Ульфу та Торфінна, жити вільним життям, без битв, прославляння війни та рабства. Саме ця річ створює одні з найнапруженіших моментів у манзі, як-от Ульфа, яка нарікає на погані навички свого батька в торгах, коли він віддає дорогоцінних овець за право поховати мертвого раба. Адже, з одного боку, маємо боротьбу за виживання в цих холодних землях, а з іншого — батько, на думку доньки, так легко віддає можливість пережити цю зиму.
Це сильний початок історичної пригодницької історії, де все зіграло бездоганно, — герої, реалістичність, світ, період, історичні аспекти, малюнок, — створивши дивовижну та захопливу атмосферу. Не знаю, що тут думати, просто треба йти читати цю манґу.
Whenever I see a little cute kid with a normal to happy life I mangas , I just unconsciously think they're life gonna turn into hell.
In this case, i was right.
In this case, i was right.
Amazing and combined two of my favorite things anine and vikings !
The German translation of this is crap. Suddenly out of nowhere, there was a character, that had a Berlin dialect. That just does not fit within a story about vikings.
adventurous
challenging
funny
fast-paced
Plot or Character Driven:
Character
Strong character development:
Yes
Loveable characters:
Yes
Diverse cast of characters:
No
Flaws of characters a main focus:
Yes
me ha gustado mucho! viñetas chulas, personajes interesantes y una trama que promete bastante. a ver qué nos cuentan estos vikingosssssss
I think this is the definition of a must read media.
Coping with grief, feelings of isolation and suicidal thoughts, dealing with budding anger and hatred planted by a world seemingly uncaring. A world where keeping peace and joy seems more and more distant as you age, and the increase in stress and physical pain with age. But it shows positive growth from these struggles, and shows the importance of community and what it means to keep trying. There are so many scenes that made me sob, I think this is the most emotional comic penned, and it doesn't slack on action and historical accuracy. It uses proper language of the Lnu tribe, and he will even correct mistakes of linguistics or historical accuracy in further issues with notes. He puts effort into learning and his emotional examinations and it shows.
"Young was I once and wandered alone.
Naught of the world I knew
But rich did I feel when a comrade I found
For man is mans delight." - an old Norse poetic verse used in the story (I forget the actual historical source)
I hope everyone gets the chance to read this story, or at least gains the understanding for why I would recommend it with such fervor. Not to mention being a chapter by chapter comic, it is an extremely quick read in my eyes.
Coping with grief, feelings of isolation and suicidal thoughts, dealing with budding anger and hatred planted by a world seemingly uncaring. A world where keeping peace and joy seems more and more distant as you age, and the increase in stress and physical pain with age. But it shows positive growth from these struggles, and shows the importance of community and what it means to keep trying. There are so many scenes that made me sob, I think this is the most emotional comic penned, and it doesn't slack on action and historical accuracy. It uses proper language of the Lnu tribe, and he will even correct mistakes of linguistics or historical accuracy in further issues with notes. He puts effort into learning and his emotional examinations and it shows.
"Young was I once and wandered alone.
Naught of the world I knew
But rich did I feel when a comrade I found
For man is mans delight." - an old Norse poetic verse used in the story (I forget the actual historical source)
I hope everyone gets the chance to read this story, or at least gains the understanding for why I would recommend it with such fervor. Not to mention being a chapter by chapter comic, it is an extremely quick read in my eyes.
adventurous
dark
fast-paced
Content Warnings
Graphic: Slavery